Методи та форми організації роботи з педагогами. Структура, форми та методи методичної роботи Сучасні форми методичної роботи в освіті

Форми методичної роботиз педагогами

Пасивні формироботи методичної служби зорієнтовані великою мірою репродуктивну мыследеятельность і забезпечують опору на зону актуального розвитку педагогів.

Активні формистимулюють пошук, творчу дослідницьку діяльність педагогів та орієнтовані на зону найближчого розвитку педагогів.

Найбільш ефективними формами методичної роботина сучасному етапі розвитку школи, на наш погляд, є:

теоретичний семінар,

семінар-практикум,

науково-практична конференція,

методична декада,

дні науки,

методичний фестиваль,

методичний міст,

методична мозаїка,

дискусія,

методичний ринг,

ділова гра,

педагогічний КВК,

мозковий штурм,

відеотренінг,

педагогічні читання,

лекторій,

професійна виставка,

захист проекту,

тематична педагогічна рада,

відкритий урок

Форми організації та проведення засідань МО можуть бути такими:

Теоретичний семінар

Семінар-практикум

Конференція

Екскурсія

Творча дискусія

Творчий діалог

Вітальня

Година колективної творчості

Методичний фестиваль (за підсумками методичної роботи протягом року)

Ділова гра

Методичний КВК

Ярмарок методичних ідей

Методичний тренінг

Види домашніх завдань вчителям у рамках планування методичної роботи можуть бути такими:

Моделювання уроку (цілком або фрагментарно)

Розробка системи уроків з теми або курсу

Розробка спецкурсу, програми дослідження з певної теми

Підбір літератури з певної теми, курсу, проблеми

Анотування за темою, курсом, проблемою, досвідом роботи колеги

Складання контрольних матеріалів, тестів

Складання та захист опорних схем, пам'яток, дидактичного матеріалу

Розробка планів гуртків, сценаріїв позакласних заходівз предмету, курсів на вибір

Відвідування уроків, позакласних заходів, занять спецкурсів, додаткових занять із наступним аналізом

Подання власного досвіду роботи з теми, проблеми

Захист теми самоосвіти.

Інтерактивні методи та ігри

"Інтерактивний"означає що ґрунтується на взаємодії. Але інтерактивність - це не просто взаємодія суб'єктів один з одним, а спеціально організована пізнавальна діяльність, що має яскраво виражену соціальну спрямованість.

Мета використання інтерактивних методів та ігор – зміна моделей поведінки учасників. Аналізуючи свої реакції та реакції партнера, учасник змінює свою модель поведінки та усвідомлено засвоює нові норми діяльності, що дозволяє говорити про інтерактивні методи як про процес інтерактивного виховання.

Провідними принципамиорганізації інтерактивного процесу є:

Мидослідність;

Сенсотворчість;

Свобода вибору;

Рефлексія.

Організація миследіяльності полягає:

У виконанні учасниками різних розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, абстрагування та ін.);

В обміні результатами мисленнєвої діяльності між учасниками педагогічного процесу;

Зміні та різноманітності видів, форм розумової та пізнавальної діяльності;

Поєднання індивідуальних та групових форм роботи;

Проблемне навчання, використання у педагогічному процесі сучасних освітніх технологій;

Сенсотворчість учасників;

Рефлексії.

Сенсотворчістьпередбачає усвідомлене створення процесі взаємодії педагогів нового змісту, оцінки явищ навколишньої дійсності, своєї діяльності, результатів взаємодії з позицій своєї индивидуальности.

Кінцевим результатом метою смислотворчості є збагачення, поява нового індивідуального досвіду осмислення (сенсу), що розширює межі індивідуальної свідомості.

Рефлексіяу педагогічному процесі – це процес та результат фіксування суб'єктами (учасниками педагогічного процесу) стану саморозвитку, встановлення причин та наслідків.

Кожен інтерактивний метод гра мають свою мету, правила, тому, враховуючи цю особливість, ви можете використовувати їх на різних етапах проведення заходу. Важливою умовою є розташування учасників таким чином, щоб вони могли бачити один одного, сидячи, наприклад, у колі, по периметру.

До новітніх форм навчання педагогічних кадрів відносяться інноваційні, організаційно-діяльні, ділові, рольові та інші ігри, які сприяють формуванню інтелектуальної культури та культури саморозвитку.

Використовуються нові форми навчання у рамках здібної моделі освіти, що забезпечує підготовку педагогів до інноваційної діяльності, створює передумови їхнього швидкої адаптації у динамічному професійному середовищі.

Активні форми організації методичної роботи

Ділова гра

Ціль- Відпрацювання певних професійних навичок, педагогічних технологій.

Гра як форма навчання характеризується великою гнучкістю. У ході її можна вирішувати завдання різної складності. Вона активізує творчу ініціативу вчителів, забезпечує високий рівень засвоєння теоретичних знань та вироблення професійних умінь.

Форма проведення - колективна чи групова робота.

Процес організації та проведення гри можна поділити на 4 етапи.

1. Конструювання гри:

§ чітко сформулювати загальну мету гри та приватні цілі для учасників;

§ розробити загальні правилаігри.

2. Організаційна підготовка конкретної гри з реалізацією певної дидактичної мети:

§ керівник роз'яснює учасникам сенс гри, знайомить із загальною програмою та правилами, розподіляє ролі та ставить перед їх виконавцями конкретні завдання, які мають бути ними вирішені;

§ призначаються експерти, які спостерігають хід гри, аналізують ситуації, що моделюються, дають оцінку;

§ визначаються час, умови та тривалість гри.

3. Хід гри.

4. Підбиття підсумків, докладний її аналіз:

§ загальна оцінка гри, докладний аналіз, реалізація цілей та завдань, вдалі та слабкі сторони, їх причини;

§ самооцінка гравцями виконання доручених завдань, ступінь особистої задоволеності;

§ характеристика професійних знань та умінь, виявлених у процесі гри;

§ аналіз та оцінка гри експертами.

Зразковий порядок проведення ділової гри:

Керівник повідомляє слухачам мету, зміст, порядок проведення ділової гри. Рекомендує уважно вивчити літературу, знайомить із питаннями, що виносяться на обговорення.

Учасники гри розбиваються на підгрупи по 3 – 5 осіб. У кожній підгрупі обирається лідер, обов'язки якого входить організація роботи підгрупи. З-поміж учасників гри обирається експертна група у складі 3-5 осіб.

Керівник розподіляє питання між ігровими підгрупами, надає слово з кожного питання представникам ігрових груп, організовує дискусії щодо обговорюваної проблеми. Для виступу кожному учаснику гри надається до 5 хвилин, протягом яких лаконічно, але аргументовано слід виділити головне, обґрунтувати ідею, аргументувати, захистити її.

Експертна група на основі виступів учасників та своєї думки може підготувати проект рекомендацій (практичних порад) щодо розглянутої проблеми, обговорити та визначити єдині позиції членів педколективу у практичній діяльності.

Експертна комісія повідомляє також прийняті нею рішення про оцінку змісту виступів, активність учасників, результативність підгруп у діловій грі. Критерієм для такої оцінки може бути кількість та змістовність висунутих ідей (пропозицій), ступінь самостійності суджень, їх практична значимість.

На закінчення керівник підбиває підсумки гри.

Тренінг

Ціль- відпрацювання певних професійних навичок та умінь.

Тренінг(англ.) – спеціальний, тренувальний режим, тренування, може бути самостійною формою методичної роботи або використовуватись як методичний прийом під час проведення семінару.

Під час проведення тренінгу широко використовуються педагогічні ситуації, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання. Тренування доцільно проводити у тренінгових групах чисельністю від 6 до 12 осіб.

Основні принципи у роботі тренінгової групи: довірче та відверте спілкування, відповідальність у дискусіях та при обговоренні результатів тренування.

Педагогічний КВК

Ця форма методичної роботи сприяє активізації наявних теоретичних знань, практичних умінь і навиків, створенню сприятливого психологічного клімату групи педагогів, Зі складу слухачів формуються дві команди, журі, інші є уболівальниками. Команди попередньо знайомляться з темою КВК, отримують домашні завдання. Крім того, вони готують взаємні жартівливі привітання на тему даного КВК. Керівник пропонує цікаві завдання, що вимагають нестандартних рішень (у тому числі "Конкурс капітанів"), безпосередньо пов'язані з темою, що вивчається.

Хід гри:

1. Привітання команд, у якому враховується:

§ відповідність виступу заданій темі;

§ актуальність;

§ форма уявлення.

§ Час виступу – 10 хвилин.

2. Розминка (команди готують по три питання на знання психології особистості учня та міжособистісних відносин). Час на обмірковування питання – 1 хвилина.

3. Домашнє завдання: перевірка підготовки ділової гри на задану тему

4. Конкурс капітанів.

5. Конкурс мудреців. Вибираються по два учасники від команди. Їм пропонується вибрати оптимальний метод вирішення цього питання.

6. Конкурс уболівальників: вирішення педагогічних завдань із практики роботи школи.

7. Конкурс "Що б це означало?" (Ситуації з життя школи). Враховується винахідливість, точність вираження думок, гумор.

Методичний міст

Методичний міст є різновидом дискусії. До проведення цієї форми методичної роботи залучаються вчителі різних шкіл району, міста, керівники МО, батьки.

Метою методичного мосту є обмін передовим педагогічним досвідом, поширення інноваційних технологій навчання та виховання.

Мозковий штурм

Це один із методичних прийомів, що сприяє розвитку практичних навичок, творчості, виробленню правильної точки зору на певні питання педагогічної теорії та практики. Цей прийом зручно використовувати під час обговорення методики проходження якоїсь теми, прийняття рішень з певної проблеме.

Керівник має добре продумати питання, щоб відповіді були короткими, лаконічними. Перевага надається відповідям-фантазіям, відповідям-осяянням. Забороняється критика ідей, їхня оцінка. Тривалість мозкового штурму-15-30 хв. Потім слід обговорення висловлених ідей.

Вирішення педагогічних завдань

Ціль- Познайомитися з особливостями педагогічного процесу, його логікою, характером діяльності вчителя та учнів, системою їх взаємовідносин. Виконання таких завдань допоможе навчитися виділяти із різноманіття явищ суттєве, головне.

Майстерність вчителя виявляється в тому, як він аналізує, досліджує педагогічну ситуацію, як формулює на основі багатостороннього аналізу мету та завдання власної діяльності.

Педагогічні завдання доцільно брати із шкільної практики. Вони повинні знайомити з окремими методичними прийомами роботи кращих вчителів, застерігати від помилок, що найчастіше зустрічаються.

Приступаючи до вирішення завдання, необхідно уважно розібратися в його умові, оцінити позицію кожної дійової особи, уявити собі можливі наслідкикожного передбачуваного кроку.

Запропоновані завдання мають відображати ефективні формита прийоми організації та проведення навчальної роботи.

Методичний фестиваль

Дана форма методичної роботи, використовувана методистами міста, району, керівниками школи, передбачає велику аудиторію, ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних ідей та методичних знахідок.

На фестивалі відбувається знайомство з найкращим педагогічним досвідом, з нестандартними уроками, що виходять за рамки традицій та загальноприйнятих стереотипів.

Під час фестивалю працює панорама методичних знахідок та ідей.

Заявку на урок, методичні ідеї, прийоми учасники фестивалю подають заздалегідь.

Лабораторія "Інформаційні технології"

· Робота творчих груп з проблем;

· Використання інформаційних технологій у навчальному процесі;

· Формування громадянської позиції молодших школярів.

Ярмарок педагогічних ідей

· активізує методичну роботу вчителів, оскільки кожен вчитель хоче, щоб його ідея була визнана найкращою. Отже, проявляється дух змагання. Вчителі, переважно молоді, навчаються вести дискусію, відстоювати свою точку зору, слухати критично ставитися до себе та своїх колег.

Розробка методичного портфеля

· дозволяє вчителеві систематизувати свою методичну роботу за рік, вибрати найбільш вдалі методичні прийоми та узагальнити їх у вигляді методичних розробок.

Інтерактивні форми роботи з освітянами.

Перед керівниками професійних об'єднань часто постає питання – як зробити, щоб кожен педагог став активним, зацікавленим учасником роботи різних форм професійних об'єднань? Як позбутися пасивності окремих педагогів? Як перевести їх від репродуктивної діяльності до дослідницької? До формування вміння рефлексувати у процесі пізнання нового та освоєння знайомого матеріалу?

Активізація творчої діяльності педагогів можлива через нетрадиційні, інтерактивні методи та форми роботи з педагогами.

Багато основних методичних інновацій пов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання. Необхідно розібратися із самим поняття.Слово «інтерактив» прийшло до нас із англійської мовивід слова ”interact”, де “inter”- це “взаємний”, “act”- діяти.

Інтерактивний означає здатність взаємодіяти чи перебуває у режимі розмови, діалогу із чимось (наприклад, комп'ютером) чи будь-ким (наприклад, людиною). Звідси можна зробити висновки, що інтерактивне навчання – це, насамперед, діалогове навчання, під час якого здійснюється взаємодія вчителя (керівника МО) та учня (педагога-учасник МО).

Які основні характеристики інтерактиву?

Слід визнати, що інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації тієї чи іншої діяльності. Вона має на увазі досить конкретні та прогнозовані цілі роботи. Одна з таких цілейполягає у створенні комфортних умов навчання, таких, за яких педагог (навчається) відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним та ефективним весь процес навчання.

У чому полягає суть інтер активного навчання?

Процес взаємодії організований таким чином, що практично всі учасники виявляються залученими до процесу пізнання, обговорення. Вони мають можливість розуміти та рефлексувати з приводу того, що вони знають, розуміють, про що думають. Спільна діяльність у цьому процесі означає, що кожен учасник робить свій особливий індивідуальний внесок, має можливість обмінятися знаннями, власними ідеями, способами діяльності, почути іншу думку колег. Причому відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дає змогу отримати не лише нові знання з обговорюваної проблеми, а й розвиває саму педагогічну діяльність та переводить її на більш високі форми кооперації та співробітництва.

Інтерактивна діяльність передбачає організацію та розвитку діалогового спілкування, яке веде до взаємодії, взаєморозуміння, до спільного вирішення та прийняття найбільш загальних, але значимих кожному за учасника завдань. При інтерактивному навчанні виключається домінування як одного виступаючого, і однієї думки.

У ході діалогового спілкування у педагогів формується вміння критично мислити, розмірковувати, вирішувати суперечливі проблеми на основі аналізу почутої інформації та обставин. Педагоги навчаються зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, правильно висловлювати свої думки, брати участь у дискусіях, професійно спілкуватися з колегами.

Цінно те, що за такої організації роботи педагог може не лише висловити свою думку, погляд, дати оцінку, а й, почувши доказові аргументи колег, відмовитися від своєї точки зору або суттєво змінити її. У педагогів формується повага до чужої думки, уміння вислуховувати іншого, робити обґрунтовані висновки та висновки.

Для цього на заняттях професійних об'єднань організовуються різні форми – індивідуальні, підгрупові, парні, застосовуються рольові ігри, аналізуються документи та інформація з різних джерел.

Що є форми інтерактивного навчання? Розглянемо деякі з них.

Найбільш проста форма групової взаємодії - «велике коло». Робота проходить у три етапи.

Перший етап – педагоги розсідають у великому колі. Керівник формує проблему.

Другий етап– протягом певного часу (приблизно 10 хвилин) кожен учасник індивідуально на своєму аркуші паперу записує запропоновані заходи для вирішення проблеми.

Третій етап – по колу кожен педагог зачитує свої пропозиції, решту мовчки вислуховують (без критики); по ходу проводиться голосування щодо кожного пункту – чи не включати його до загального рішення, яке в міру розмови фіксується на дошці.

Прийом «великого кола» оптимально використовувати, коли можна швидко визначити шляхи вирішення проблеми або її складові. За допомогою цієї форми можна, наприклад, розробляти інструкції, положення, локальні чи нормативно-правові акти.

"Круглий стіл"- проводиться з метою вироблення спільної думки, позиції учасників щодо обговорюваної проблеми. Зазвичай продумується 1-3 питання, що обговорюється.

Під час проведення «Круглого столу» важливо звернути увагу на оформлення приміщення. Наприклад, столи доцільно розставити по периметру кімнати. Ведучий "Круглого столу" визначає своє місце так, щоб бачити всіх учасників. Тут же можуть бути запрошені фахівці, адміністрація та ін. У ході роботи кожне питання проблеми обговорюється окремо. Надається слово педагогам, які мають досвід роботи з проблеми. Ведучий узагальнює підсумки обговорення кожного питання. Насамкінець він пропонує варіант спільної позиції з урахуванням зауважень, доповнень, поправок.

Кожна проблема, до якої належить група питань, заданих педагогами, розкривається якомога повніше. Педагоги мають чітко представляти теоретичні основи проблеми, шляхи її вирішення, форми організації, методи та прийоми роботи та інше.

«Ділова гра»- ефективна в тому випадку, якщо педагоги мають достатні знання з проблеми, яка відображається у грі. Ділова гра передбачає велику попередню роботу, у якій педагоги отримують необхідні знання через різні форми, методи та засоби: наочну агітацію, тематичні виставки, консультації, бесіди, обговорення. Якщо таку попередню роботу не проведено, то доцільно ділову гру запланувати як частину заходу, відведеного на закріплення отриманих знань з проблеми.

Заздалегідь готуються картки з питаннями чи 2-3 педагогічними ситуаціями з проблеми.

Столи необхідно розставити так, щоб виділилося 2 або 3 команди (на розсуд керівника ПЗ) по 4-5 осіб учасників ділової гри. Педагоги за бажанням розсаджуються за столи, і цим відразу визначаються команди учасників. Одна з команд – експерти судді- Це найбільш компетентні педагоги з запропонованої проблеми.

Кожній команді вручається картка, вибирається капітан, який оголошуватиме загальний висновок команди, працюючи над завданням. Командам дається час на підготовку рішення, потім заслуховуються відповіді. Порядок відповідей визначається жеребом капітанів. Кожною групою вноситься не менше 3-х доповнень групи, що відповідає групі, ставиться заохочувальний бал, який входить в загальний рахунок очок. Наприкінці гри визначається команда – переможець за найкращу (ґрунтовну, повну, доказову) відповідь.

Ділові ігри бувають наступних видів:

Імітаційні, де здійснюється копіювання з наступним аналізом.

управлінські, у яких здійснюється відтворення конкретних управлінських функцій);

Дослідницькі, пов'язані з науково-дослідною роботою, де через ігрову форму вивчаються методики з конкретних напрямів;

Організаційно-діяльні. Учасники цих ігор моделюють невідомий ранній зміст діяльності з певної теми.

Ігри-тренінги. Це вправи, що закріплюють ті чи інші навички;

Ігри проективні, у яких складається власний проект, алгоритм будь-яких дій, план діяльності та здійснюється захист запропонованого проекту. Приклад проективних ігорможе бути тема: «Як провести підсумкову педраду?» (або батьківські збори, або практичний семінар та інше).

При організації та проведенні ділової гри роль керівника гри різна – до гри він інструктор, у її проведення – консультант, останньому етапі – керівник дискусії.

Основна мета гри- Живе моделювання освітньо-виховного процесу, формування конкретних практичних умінь педагогів, швидша адаптація до оновлення змісту, формування у них інтересу та культури саморозвитку; відпрацювання певних професійних навичок, педагогічних технологій.

Методика організації та проведення:

Процес організації та проведення гри можна розділити на 4 етапи:

1.Конструювання гри:

чітко сформувати загальну мету гри та приватні цілі для учасників;

розробити загальні правила гри.

2. Організаційна підготовка конкретної гри з реалізацією певної дидактичної мети:

· Керівник роз'яснює учасникам сенс гри, знайомить із загальною програмою та правилами, розподіляє ролі та ставить перед їх виконавцями конкретні завдання, які мають бути ними вирішені;

· Призначаються експерти, які спостерігають хід гри, аналізують моделювані ситуації, дають оцінку;

· Визначають час, умови та тривалість гри.

3. Хід гри.

4. Підбиття підсумків, докладний аналіз гри:

§ загальна оцінка гри, докладний аналіз, реалізація цілей та завдань, вдалі та слабкі сторони, їх причини;

§ самооцінка учасниками виконання отриманих завдань, ступінь особистої задоволеності;

§ характеристика професійних знань та вмінь, виявлених у процесі гри;

§ аналіз та оцінка гри експертами.

Зразковий порядок проведення ділової гри:

Керівник повідомляє слухачам мету, зміст, порядок проведення ділової гри. Рекомендує уважно вивчити літературу, знайомить із питаннями, що виносяться на обговорення. Учасники гри розбиваються на підгрупи по 3-5 осіб. У кожній підгрупі обирається лідер, обов'язки якого входить організація роботи підгрупи. З-поміж учасників гри обирається експертна група у складі 3-5 осіб.

Керівник розподіляє питання між ігровими підгрупами, надає слово з кожного питання представникам ігрових груп, організовує дискусії щодо обговорюваної проблеми. Для виступу кожному учаснику гри надається 5 хвилин, протягом яких лаконічно, але аргументовано слід виділити головне, обґрунтувати ідею, обґрунтувати, захистити її.

Експертна група на основі виступів учасників та своєї думки може підготувати проект рекомендацій (практичних порад) щодо розглянутої проблеми, обговорити та визначити єдині позиції педагогів у практичній діяльності.

Експертна комісія повідомляє також прийняті нею рішення про оцінку змісту виступів, активність учасників, результативність підгруп у діловій грі. Критерієм для такої оцінкиможе бути кількість і змістовність висунутих ідей (пропозицій), ступінь самостійності суджень, їх практична значимість.

Наприкінці керівник підбиває підсумок гри.

Ділова (рольова) гра- Ефективний метод взаємодії педагогів. Вона є формою моделювання тих систем відносин, які існують у реальній дійсності або в тому чи іншому виді діяльності, у них набувають нових методичних навичок та прийомів.

Ділова гра– це форма вдосконалення розвитку, сприйняття кращого досвіду, утвердження себе педагога у багатьох педагогічних ситуаціях. Необхідна умоваефективності ділової гри – добровільна та зацікавлена ​​участь усіх педагогів, відкритість, щирість відповідей, їхня повнота.

Дискусія– критичний діалог, ділова суперечка, вільне обговорення проблеми, потужне поєднання теоретичних та практичних знань.

Мета дискусії – залучення слухачів до активного обговорення проблеми; виявлення протиріч між практиками та наукою; оволодіння навичками застосування теоретичних знань для аналізу дійсності

Форма проведення- Колективне обговорення теоретичних питань.

Методика її організації:

§ визначення мети та змісту обговорюваної проблеми, прогноз підсумків;

§ визначення вузлових питань, з яких буде організована дискусія (випадкові, другорядні питання на обговорення не виносяться);

§ складання плану;

§ попереднє ознайомлення педагогів з основними положеннями теми, що обговорюється

Методика проведення:

· Ознайомлення педагогів з проблемою, ситуаційним завданням.

· Питання педагогам ставляться послідовно відповідно до плану.

· Організовується обговорення протилежних точок зору по суті аналізованої проблеми.

· Висновок, підбиття підсумків обговорення.

У висновку ведучий наголошує на активності чи пасивності аудиторії, оцінює відповіді педагогів, за необхідності аргументовано спростовує неправильні судження, доповнює неповні відповіді, робить загальний висновок за результатами обговорення, дякує педагогам за участь в обговоренні.

Ведучий повинен:

Добре знати проблему, тему дискусії.

Вивчити позицію та аргументи опонентів.

Не допускати відхилення розмови від предмета дискусії, заміни понять.

"Мозкова атака ( мозковий штурм)» - так само як Ділова гра можлива за умови, коли педагоги мають достатньо знань із проблеми.

Це один із методичних прийомів, що сприяє розвитку практичних навичок, творчості, виробленню правильної точки зору на певні питання педагогічної теорії та практики. Цей прийом зручно використовувати під час обговорення методики проходження будь-якої теми, прийняття рішень з певної проблеме.

Керівник має добре продумати питання, щоб відповіді були короткими, лаконічними. Перевага надається відповідям-фантазіям, відповідям-осяянням, Забороняється критика ідей, їх оцінка. Тривалість мозкового штурму 15-30 хв. Потім слід обговорення висловлених ідей.

Керівник заздалегідь готує питання, 2-3 педагогічні ситуації відповідно до вирішуваної проблеми, яка буде їм запропонована.

Столи бажано поставити так, щоб виділилися 2-3 команди освітян.

У кожній команді вибирається капітан, який оголошуватиме спільну відповідь. Кожній команді лунають картки, в яких позначено однакові питання та педагогічні ситуації. Надається час для підготовки. Команди відповідають одні й самі питання і вирішують одні й самі ситуації.

У ході роботи одна команда дає відповідь, інша доповнює її і навпаки. Переможцем вважається та команда, яка дала найбільш вичерпні відповіді та зробила найбільшу кількість суттєвих доповнень до відповідей колег-суперників

Будь-яка форма спілкування з педагогами має припускати емоційність, лаконічність повідомлень і водночас насиченість необхідною інформацією, підтвердженою прикладами з практики та педагогічного досвіду.

"Методичний ринг".

Ціль - Вдосконалення професійних знань педагогів, виявлення загальної ерудиції.

Форма проведення- Групова робота (визначаються опоненти, групи підтримки опонентів, група аналізу).

Методика організації та проведення:

1 варіант– методичний ринг як різновид дискусії за наявності двох протилежних поглядів на одне й те саме питання.

Наприклад, на методичному рингу на тему «Школа без дисципліни, що млин без води» (Я.А.Коменський) для дискусії пропонується питання: «Як я домагаюся дисципліни на заняттях – перемиканням уваги дітей на інший вид діяльності чи заходами дисциплінарного порядку?»

Заздалегідь готуються два опоненти. Кожен із них має групу підтримки, яка допомагає своєму лідеру у разі потреби.

Група аналізу оцінює рівень підготовки опонентів, якість захисту певної версії, підбиває підсумки.

Для зняття напруги у паузах пропонуються педагогічні ситуації, ігрові завдання тощо.

П варіант– методичний ринг як змагання методичних ідей у ​​реалізації однієї й тієї проблеми.

Наприклад, методичний ринг на тему «Активізація пізнавальної (дослідницької) діяльності дошкільнят на екологічних заняттях» пропонує змагання наступних методичних ідей:

· Застосування ігрових завдань;

· Використання активних форм навчання.

Тренінг.

Ціль- Відпрацювання професійних навичок та умінь.

Тренінг – слово англійське – спеціальний, тренувальний режим. Тренування може бути самостійною формою методичної роботи або використовуватись як методичний прийом під час проведення семінару.

Під час проведення тренінгу широко використовуються педагогічні ситуації, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання. Тренування доцільно проводити у тренінгових групах чисельністю від 6 до 12 осіб.

Основні принципи у роботі тренінгової групи: довірче та відверте спілкування, відповідальність у дискусіях та при обговоренні результатів тренування.

Педагогічний КВК.

Дана форма методичної роботи сприяє активізації наявних теоретичних знань, практичних умінь та навичок, створенню сприятливого психологічного клімату групи педагогів. Зі складу слухачів формуються дві команди, журі, решта є вболівальниками. Команди попередньо знайомляться з темою КВК, отримують домашні завдання. Крім того, вони готують взаємні жартівливі вітання на тему даного КВК. Керівник пропонує цікаві, що потребують нестандартних рішень завдань (у тому числі конкурс капітанів), безпосередньо пов'язані з темою, що вивчається.

Хід гри:

1.Привітання команд, у якому враховується:

§ відповідність виступів заданій темі;

§ актуальність;

§ форма подання;

§ час виступу -10 хвилин.

2.Розминка (команди готують по три питання на знання психології особистості дитини та міжособистісних відносин). Час на обмірковування питання – 1 хвилина.

3.Домашнє завдання: перевірка підготовки ділової гри на задану тему.

4. Конкурс капітанів.

5. Конкурс мудреців. Вибираються два учасники від команди. Їм пропонується вибрати оптимальний метод вирішення цього питання.

6.Конкурс уболівальників: вирішення педагогічних завдань із практики роботи установи.

7. Конкурс «Що б це означало?» (Ситуація з життя ДОП). Враховується винахідливість, точність вираження думок, гумор.

Методичний міст.

Є різновидом дискусії. До проведення цієї форми методичної роботи залучаються освітяни різних освітніх закладів району, міста, керівники МО, батьки.

Метоюметодичного мосту є обмін передовим педагогічним досвідом, поширення інноваційних технологій навчання та виховання.

Вирішення педагогічних завдань.

Ціль - Познайомитися з особливостями педагогічного процесу, його логікою, характером діяльності педагога та дитини, системою їх взаємовідносин. Виконання таких завдань може навчитися виділяти із різноманіття явищ суттєве, головне.

Майстерність педагога проявляється в тому, як він аналізує, досліджує педагогічну ситуацію, як формулює на основі багатостороннього аналізу мету та завдання власної діяльності.

Педагогічні завдання доцільно брати із освітньої практики. Вони повинні знайомити з окремими методичними прийомами роботи кращих педагогів, застерігати від помилок, що найчастіше зустрічаються.

Приступаючи до вирішення завдання, необхідно уважно розібратися в її умові, оцінити позиції кожної дійової особи, уявити всілякі наслідки кожного передбачуваного кроку.

Запропоновані завдання мають відображати ефективні форми та прийоми організації та проведення освітньої роботи.

Методичний фестиваль.

Дана форма методичної роботи передбачає велику аудиторію, ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних ідей та методичних знахідок.

Тут відбувається знайомство з найкращим педагогічним досвідом, з нестандартними заняттями, що виходять за рамки традицій та загальноприйнятих стереотипів.

Під час фестивалю працює панорама методичних знахідок та ідей.

Заявку на заняття, методичні ідеї, прийоми учасники фестивалю подають заздалегідь.

Методичні посиденьки.

Ціль - Формування правильної точки зору з певної педагогічної проблеми, створення сприятливого психологічного клімату в цій групі педагогів.

Методика організації та проведення:

§ Для обговорення пропонуються питання, суттєві для вирішення якихось ключових завдань освітньо-виховного процесу.

§ Тема обговорення заздалегідь не оголошується. Майстерність керівника полягає в тому, щоб у невимушеній обстановці викликати слухачів на відверту розмову з обговорюваного питання та підвести їх до певних висновків.

Методичний діалог.

Ціль – обговорення певної теми, вироблення плану спільних действий.

Форма проведення – круглий стіл.

Методика організації та проведення:

Слухачі заздалегідь знайомляться з темою обговорення, одержують теоретичне домашнє завдання.

Методичний діалог ведеться між керівником та педагогами чи групами слухачів з певної теми.

Рушійною силою діалогу є культура спілкування та активність слухачів. Велике значення має загальна емоційна атмосфера, що дозволяє викликати почуття внутрішньої єдності.

На закінчення робиться висновок на тему, приймається рішення про подальші спільні дії.

Таблиця контактів.

Інструкція: можна використовувати лише 2 стрілки і лише 2 кольори.

Бажання контакту – червона стрілка, не бажання – синя стрілка.

Від кого чекала одержати червоні стрілки?

Від кого не чекала?

Якщо очікування не співпадають із реальністю, дивися, що ти робиш не так.

Активні методики

Методика "Мозаїка"

· застосовується на семінарських заняттях перегляд відеозаписів фрагментів уроків із заданої тематики із застосуванням різних технологій та форм роботи з подальшим аналізом та виробленням рекомендацій щодо їх застосування.

· дозволяє скоротити витрати часу досягнення кінцевого результату, стимулює пізнавальну діяльність вчителів, дозволяє включити у роботу більше учасників.

Методика «Продовжена конференція»

· під час підготовки до проведення відкритого уроку вчитель обговорює із членами МО всю технологію проведення уроку; після проведення відкритого уроку продовжується обговорення ефективності одержаних результатів.

· в основному застосовується при роботі з молодими спеціалістами та вчителями другої категорії, оскільки вони отримують допомогу при підготовці до уроку, його проведення та подальшого аналізу.

Методика «Парний чи інтегрований урок»

· розробляється на циклових МО, що включають вчителів суміжних дисциплін, наприклад, на цикловому МО вчителів біології, хімії, географії. Такі уроки дозволяють уникнути дублювання матеріалу, що викладається, виробити загальні методичні прийоми його викладу, розширити кругозір учнів по конкретній темі, а також активізують роботу самих вчителів.

« Акваріум»

· форма діалогу, коли педагогам пропонують обговорити проблему перед обличчям громадськості. Група вибирає вести діалог із проблеми того, кому вона може довірити. Іноді це може бути кілька охочих. Решта виступають у ролі глядачів. Звідси і назва – «акваріум».

Що дає цей прийом освітянам? Можливість побачити своїх колег з боку, тобто побачити, як вони спілкуються, як реагують на чужу думку, як залагоджують конфлікт, як аргументують свою думку і які докази своєї правоти наводять і так далі.

Відповідність меті формі підвищення кваліфікації

Ціль	Форма
Удосконалення педагогічної техніки	Семінари, практикуми, школа молодого педагога
Вдосконалення педагогічної майстерності	Педагогічні майстерні
Розвиток креативних здібностей	Творчі групи
Становлення стилю педагогічної діяльності	Клуб "Професіонал", майстер-класи, тренінги
Формування готовності до інновацій	Школа педагогічної майстерності
Формування педагогічної культури	Психолого-педагогічні, методичні семінари – практикуми
	Проектувальні семінари
Створення індивідуальної, дидактичної, виховної, методичної системи	Школа педагогічного досвіду, науково-методичні семінари

Важливим моментом у методичній роботі є вибір форми проведення заходу. Форми методичної роботи визначаються з урахуванням діяльнісного підходу у навчанні дорослих, і навіть побажань педагогів, висловлених під час підсумкового анкетування. У педагогічній літературі організаційні форми методичної роботи класифікуються за способом організації (колективні, групові, індивідуальні), і навіть за рівнем активності учасників (пасивні, активні, інтерактивні). Пасивні формироботи зорієнтовані великою мірою репродуктивну мыследеятельность і забезпечують опору на зону актуального розвитку педагогів. Активні формистимулюють пошук, творчу дослідницьку діяльність педагогів та орієнтовані на зону найближчого розвитку педагогів. Інтерактивні формипередбачають створення (вирощування) нового освітнього продукту у процесі взаємодії залучених до освітнього процесу суб'єктів.

Найбільш ефективними формами методичної роботина сучасному етапі, на наш погляд, є: семінар-практикум, науково-практична конференція, методична декада, методичний фестиваль, майстер-клас, методичний міст, дискусія, методичний ринг, ділова гра, тренінг, відеотренінг, педагогічні читання, професійна виставка, захист проекту, відкритий урок, навчальні, організаційно-діяльні, ділові, рольові та інші ігри, які сприяють формуванню інтелектуальної культури та культури саморозвитку.

Форми організації методичної роботи

Робота з педагогічними кадрами щодо реалізації завдань школи	Організаційно-методичне забезпечення УВП	Робота з молодими фахівцями	Передовий педагогічний досвід	Робота з самоосвіти	Педагогічний моніторинг
Педради	Методрада	Школа молодого вчителя	Робота творчих лабораторій	Робота над індивідуальною темою із самоосвіти	Відвідування та аналіз уроків вчителів
Психолого-педагогічні консиліуми	Засідання методичного об'єднання	Школа молодого класного керівника	Робота цільових творчих груп	Консультування та індивідуальні співбесіди	Вивчення системи роботи вчителя на тему
Тематичні семінари	Інструктивно-методичні наради	Наставництво	Творчі звіти вчителів	Створення куточків «На допомогу самоосвіті» * Матеріали з досвіду роботи * Публікації з періодичних видань	Контрольні зрізи
Семінари-практикуми	Наради при директорі	Взаємовідвідування уроків	Відкриті уроки		Діагностика педагогічних кадрів
Семінари-тренінги	Наради при заст. директора	Індивідуальні консультації	Уроки-панорами		Співбесіда з вчителями та учнями
Педагогічна студія	Виставки-презентації новинок педагогічної літератури	Анкетування	Тиждень педагогічної майстерності
Педагогічні читання та педконференції	Складання комплексних програм (за наступністю, охороною здоров'я тощо)	Конкурс «Найкращий молодий педагог»	День відкритих уроків	Узагальнення системи роботи вчителя
Лекторій		Уроки-звіти молодих спеціалістів	Відкриті позакласні виховні заходи	Узагальнення досвіду роботи вчителя з певної теми
Диспут або дискусія на тему	Складання програм спостережень	Створення куточка «На допомогу молодому спеціалісту»	Науково-практична конференція
Ділові ігри	Організація методичних куточків, виставок, кабінетів		Педагогічна виставка
			Педагогічна екскурсія
			Практикуми з розробки методики вивчення та узагальнення педагогічного досвіду

Активні форми організації методичної роботи

1.Теоретичний семінар

Ціль:підвищення теоретичного рівня професійної підготовки вчителя

ознайомлення з новими педагогічними ідеями та технологіями, з новими підходами до організації навчально-виховного процесу;

визначення проблем у роботі педагогічного колективу (проведення теоретичних семінарів).

2. Методичні оперативки

Ціль: стимулювання інтересу до проблем теоретичної та практичної педагогіки та психології та готовність до інноваційної діяльності.

Завдання: своєчасне ознайомлення вчителів із новітніми досягненнями науки, передового педагогічного досвіду та визначення шляхів їх впровадження.

3. Тематичні педради

Ціль: вироблення колегіальних рішень з проблем організації та змісту освітнього процесу у школі.

Завдання: визначення освітньої політики школи; об'єднання зусиль педагогічного колективу у сфері підвищення кваліфікації.

4. Методичні дні

Ціль

ознайомлення педагогічного колективу із технологією роботи вчителів школи;

створення "скарбнички" внутрішньошкільних методичних знахідок.

5. Творчий звіт методичних об'єднань

Ціль:систематизація процесу накопичення та узагальнення передового досвіду усередині школи.

У результаті звіту кожне методичне об'єднання представляє методичні та дидактичні матеріали, розроблені вчителями, знайомить зі своїми досягненнями.

Фестивалі педагогічних ідей: калейдоскоп уроків

Ціль: знайомство з педагогічними знахідками, творчістю окремих учителів

ознайомити широке коло вчителів із цікавими педагогічними знахідками;

прокласти дорогу педагогічному винахідництву та раціоналізаторству, стимулювати розвиток ініціативи та творчості педагогів.

Дискусія

Ціль: залучення слухачів до активного обговорення проблеми; виявлення протиріч між життєвими уявленнями та наукою; оволодіння навичками застосування теоретичних знань для аналізу дійсності

Методичний ринг

Ціль: удосконалення професійних знань педагогів, виявлення загальної ерудиції

Методичні посиденьки

Ціль:формування правильної точки зору щодо певної педагогічної проблеми; створення сприятливого психологічного клімату у цій групі слухачів.

Методичний діалог

Ціль: обговорення певної проблеми, вироблення плану сучасних дій

Ділова гра

Ціль: відпрацювання певних професійних навичок, педагогічних технологій.

Тренінг

Ціль:відпрацювання певних професійних навичок та умінь.

Педагогічний КВК

Ціль: активізація наявних теоретичних знань, практичних умінь та навичок

Методичний міст

Ціль:обмін передовим педагогічним досвідом, поширення інноваційних технологій навчання та виховання.

Мозковий штурм

Ціль: розвиток практичних навичок, творчості, вироблення правильної точки зору на певні питання педагогічної теорії та практики

Наставництво

Безпосереднє навчання молодого вчителя наставником (досвідченим учителем).

Ціль:передача знань, досвіду, майстерності.

Завдання:

забезпечення безперервного процесу становлення молодого вчителя;

забезпечення рівня роботи молодого вчителя;

формування мотивацій самовдосконалення у молодого вчителя

Методична декада

Ціль: стимулювання педагогічного колективу до підвищення професійно-педагогічної майстерності

Інтелектуальний марафон

Ціль: знайомство з педагогічною творчістю окремих вчителів, удосконалення професійних знань педагогів, виявлення загальної ерудиції.

Предметні тижні

Ціль: стимулювання педагогічного колективу до підвищення професійно-педагогічної майстерності

"День науки"

Дні гуманітарних знань

Психолого-педагогічні семінари

Майстерня підвищення кваліфікації

Науково-практичні конференції вчителів та учнів

Індивідуальна робота над особистою творчою темою

Експериментальна робота

Робота шкільної академії наук (ШАН)

Видавнича діяльність

Робота творчих гуртів

Зразкові теми семінарів

Управління процесом професійного розвитку освітян.

Сучасні технології у навчально-виховному процесі.

Активні форми розвитку професіоналізму педагогічних кадрів.

Ідеологічна робота у закладах освіти: сутність змісту, функції.

Оцінка якості освіти та ВШК з предметів.

Система методичної роботи з педагогічними кадрами, як основа їхнього професійного розвитку.

Аналіз уроку як розвитку професійної діяльності вчителя.

Мотивація як чинник підвищення педагогічної майстерності.

Сучасні підходи підвищення професійного рівня педагогічних кадрів.

Роль навчально-методичного кабінету у підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів у міжкурсовий період.

Роль та значення інформаційно-методичного супроводу діяльності закладів освіти.

Проблема самоаналізу уроку.

Наукова дискусія як навчання.

Програма індивідуальної роботи з учнями, що відстають.

Урок – як форма підвищення методичної майстерності.

Творчий підхід вчителя до вибору засобів, форм, прийомів та методів навчання школярів;

Диференційований та індивідуальний підхід до навчання;

Підвищення ефективності контролю над станом навчальної діяльності школярів.

Формування інтересу до предмета та розвиток допитливості учнів у процесі навчання.

Організація системи роботи з попередження та подолання прогалин у знаннях учнів.

Нові педагогічні технології та їх використання у навчальному процесі.

Різноманітність контролю та обліку знань, умінь та навичок учнів.

Мотивація вчення шляхом формування в дітей віком пізнавальних інтересів.

Реалізація гуманістичної спрямованості навчання через особистісно-орієнтований педагогічний процес.

Роль якісної оцінки знань у формуванні особистості дитини.

Реалізація у процесі концепції личностно-ориентированного навчання.

Особистісна спрямованість оцінки результатів діяльності учнів.

Створення на уроці оптимальних умов розвитку особистості.

Психолого-педагогічна діяльність у створенні ситуації успіху.

Реалізація навчальної діяльності свободи вибору.

Мистецтво педагогічного спілкування під час уроку.

Урок та позаурочна робота в організації інтелектуального розвитку дитини.

Особливості роботи вчителя із нестандартними дітьми.

Розвиток здібностей дитини – нагальна потреба часу.

Активізація та інтенсифікація діяльності учнів під час уроків, диференціація – вирішення багатьох проблем навчання.

Критерії ефективності організації та планування методичної роботи:

1. Нормативно-правова забезпеченість діяльності.

2. Рівень функціонування чи розвитку системи методичної роботи (єдність цілей, завдань, змісту, форм, методів, організації та кінцевих результатів).

3. Оптимальність структурно-функціональної моделі методичної служби.

4. Чіткість та конкретність планування.

5. Актуальність теми.

6. Цілеспрямованість та систематичність у проведенні методичної роботи.

7. Залучення до методичної роботи всіх членів педагогічного колективу.

8. Вивчення та використання членами педагогічного колективу досвіду роботи своїх колег.

9. Технологізація навчально-виховного процесу.

10. Відкритість для професійної взаємодії коїться з іншими структурами системи освіти.

11. Створення творчої, ділової атмосфери у колективі з боку керівників.

12. Діагностична основа для визначення структури, змісту та форм методичної роботи.

13. Вибір оптимальної для своєї школи структури методичної роботи.

14. Облік передового педагогічного досвіду.

15. Згуртованість педагогічного колективу.

16. Розвиток творчої активності педагогічних кадрів, підвищення їхньої загальної культури.

17. Послідовний перехід від колективних форм роботи до самоосвіти.

18. Залучення педагогів до дослідницької діяльності.

Планування роботи МО

Планово-прогностична діяльність адміністрації є основою управління методичною роботою у школі. Як будь-яка діяльність, вона повинна мати свої цілі, засоби та результати. Методичне об'єднання (МО) є центральною ланкою методичної роботи у школі та створюється за наявності не менше трьох фахівців одного профілю. Педагоги малокомплектних шкіл беруть участь у роботі міжшкільних (кущових) МО.

Загальне керівництво МО здійснює заст. директора з УВР. Безпосередньо керувати МО може вчитель, обраний колегами у складі найдосвідченіших педагогів.

Для здійснення контролю за роботою МО керівник школи повинен чітко представляти завдання, що стоять перед МО та зміст його діяльності, що включає організаційну навчально-методичну та виховну роботу.

Наприкінці кожного навчального року (квітень-травень) керівники МО готують звіт про виконану роботу за рік, у якому викладаються завдання, методи та шляхи їх досягнення, що стояли перед об'єднанням, отримані результати, виниклі проблеми та визначаються основні завдання та коротка програма діяльності на наступний рік. .

Після визначення основних завдань та заходів для МО керівники МО становлять План роботи на навчальний рік. План є структурну певну послідовність заходів, які ведуть досягненню вже певного комплексу цілей. Він повинен показувати, хто і що повинен робити, в які терміни та яким чином і включати всі необхідні рішення. Для реалізації плану необхідно розробити стандартну систему звітності та здійснювати її аналіз як за результатами діяльності всього МО, так і окремого вчителя. Збір, обробка та аналіз інформації про фактичні результати діяльності МО, порівняння отриманих результатів із плановими показниками, виявлення відхилень та аналіз причин цих відхилень, розробка заходів, необхідних для досягнення поставленої мети, неможливі без якісного планування. План стає передумовою упорядкування докладних календарних графіків, розкладів тощо.

Центральне місце у плануванні займають завдання календарного планування, тобто. ув'язування заходів між собою у часі та з можливостями інших МО. У найпростішому випадку параметри календарного плану становлять дати початку та закінчення кожного заходу, їх тривалість та необхідні ресурси (кадрові, науково-методичні, матеріально-технічні). Існують різні способи відображення календарного плану. Найбільш поширені календарні плани у вигляді лінійних діаграм та списків робіт (таблиці, плани – сітки). Досвід показує, що найбільш прийнятним для голів МО календарний план у вигляді таблиці.

План роботи МО складається з наступних розділів:

тема, над якою працює МО;

мета та завдання МО на новий навчальний рік;

спільні заходи;

навчально-виховна робота МО;

методична робота;

удосконалення навчально-методичного забезпечення.

Тему, мету та основні завдання діяльності методичне об'єднання формує, виходячи із загальношкільних завдань з урахуванням специфіки роботи.

Організаційні форми:

методичні об'єднання;

індивідуальне професійно-педагогічне самоосвіта

Робота методичних об'єднань

Центром навчально-методичної та інноваційної діяльності освітніх закладів є МО.

Керівництво МО здійснює вчитель, які мають вищу чи першу категорії.

Робота керівників МО будується з урахуванням аналізу роботи МО за минулий рік, завдань нового навчальний рік.

Засідання МО проводиться згідно із затвердженим методичною радою планом, але не рідше 4 разів на рік.

Робота керівників методичними об'єднаннями повинна заохочуватись щомісяця та за результатами роботи наприкінці року.

Відповідно до завдань, що стоять перед методичним об'єднанням, робота МО включає:

проведення засідань МО;

виконання нормативних документів, виконання рішень та рекомендацій МО

проведення заходів щодо підвищення професійного рівня та вдосконалення педагогічної майстерності вчителів;

вивчення, узагальнення та поширення досвіду роботи кращих викладачів школи;

організація та експертиза інноваційної діяльності педагогів;

зміцнення навчально-методичної та матеріальної бази;

знайомство з передовим досвідом вчителів інших закладів освіти та впровадження його у діяльність вчителів МО;

організація діагностичних досліджень, спрямованих на підвищення ефективності освітньої діяльності освітян;

підготовка та проведення атестації викладачів;

підготовка календарно-тематичних планів, розробка програм факультативів та курсів на вибір;

підготовка та проведення предметних днів, тижнів, декад;

проведення всіх видів навчальних занять, іспитів, заліків;

діагностика якості освіти учнів;

підготовка та проведення конференцій, семінарів, круглих столів тощо;

підготовка та проведення позакласної роботи серед учнів відповідно до профілю методичних об'єднань;

керівництво науково-дослідною роботою учнів та викладачів;

проведення та підготовка учнів до інтелектуальних марафонів, олімпіад і т.п.;

відвідування навчальних, факультативних та гурткових занять з предметів МО;

соціальний захист педагога.

Після проведення днів творчого звіту розробки науково-методичних матеріалів здаються до методичної ради.

Зразкова схема аналізу

плану роботи МО

Цілі і завдання:

Відповідність загальношкільним завданням.

Відповідність аналітичним висновкам за результатами роботи у попередньому році.

Актуальність і глибина розглянутих питань.

Практична спрямованість.

Діагностична обґрунтованість.

Конкретність.

Логічність та послідовність (мети-завдання-заходи.)

Форми роботи МО:

Відповідність форми та змісту.

Різноманітність форм роботи.

Робота в секційний та міжсекційний періоди.

Виконання плану роботи та його коригування:

Визначення форм контролю над виконанням.

Наявність протоколів засідань, доповідей, дидактичних матеріалів.

Узагальнення досвіду роботи.

Зразкова схема аналізу заняття МО

1. Актуальність тематики:

зв'язок із проблемами навчально-виховного процесу за підсумками річного аналізу роботи школи за минулий навчальний рік;

зв'язок із завданнями, що стоять перед школою у поточному навчальному році.

2. Місце цього заняття у системі роботи МО.

актуальність, конкретність, практична спрямованість;

відображення ідей реформування школи, нового змісту освіти та роботи за новими програмами;

відповідність вимогам нормативних документів;

наукова обґрунтованість (використання новітніх досліджень та психологічної науки);

Форми проведення заняття

відповідність форми та змісту;

наявність активних форм роботи та ін.

5. Ступінь активності кожного вчителя у роботі даного МО.Рівень підготовки членів МО.

6. Якість методичних матеріалів, що розробляються в МО(доповідей, методичних рекомендацій, розробок тощо), їх конкретність та дієвість.

7. Зв'язок заняття МО із самоосвітою та курсовою перепідготовкою вчителів.

8. Якість підготовки заняття МО.

9. Рівень підготовки керівника МО.

10. Матеріальна база заняття

наявність навчально-методичного кабінету;

матеріалів із досвіду роботи;

наявність ТСО;

організація виставки тощо.

11. Ступінь реалізації запланованої роботи.

12. Ефективність заняття МО.

Аналіз ефективності методичної роботи у школі.

Схема аналізу методичної роботи.

Мета аналізу: визначити рівень продуктивності методичної роботи у школі та її роль у процесі включення педагогічного колективу до режиму розвитку.

Оцінка діагностичного характеру методичної роботи у школі.

Ефективність та дієвість роботи предметних кафедр (або методичних комісій) щодо підвищення професійного (теоретичного, методичного, загальнокультурного) рівня педагогів.

Ефективність діяльності предметних кафедр (методичних комісій) з організації та проведення відкритих уроків, предметних тижнів, науково-методичних конференцій, олімпіад з предмету, педагогічних читань.

Ефективність діяльності предметних кафедр зі спілкування та освоєння передового педагогічного досвіду.

Стан та дієвість самоосвітньої роботи вчителів.

Робота предметних кафедр з удосконалення уроку та підвищення якості викладання вчителів-предметників.

Ефективність та дієвість роботи шкіл передового досвіду, творчих груп вчителів, університету передових знань.

Пам'ятка з організації контролю за станом методичної роботи

Об'єкти контролю:

планування та зміст роботи МО;

робота творчих груп;

наставництво;

атестація;

самоосвіта;

навчання (курсова підготовка);

передовий педагогічний досвід.

Програма спостереження

Відображення у планах МО завдань школи. Виконання та результативність планів.

Виявлення труднощів. Зростання методичної майстерності.

Стан викладання, рівень педагогічної майстерності.

Знання та впровадження нової технології на уроці.

Відвідування занять. Результативність. Впровадження у практику нових ідей.

Коротка характеристика задуму уроку. Конспект уроку.

Де слухатиметься питання

На нараді за директора.

На педагогічній раді.

На засіданні атестаційної комісії.

Висновки

зріс професійний рівеньвчителів;

основні напрями контролю та тематики відвідування уроків обрані правильно, що покращило якість викладання, структуру уроків та відбір необхідних форм та методів, що застосовуються на уроці для активізації діяльності учнів, підвищення ефективності уроку;

залишаються невирішеними питання організації диференційованої самостійної роботи на уроці, мотивації навчальної діяльності, формування навичок самоконтролю;

багато вчителів у ході предметних тижнів виявили хороші організаторські здібності;

учні показали гарний рівень предметних ЗУН, вміння застосовувати знання у різних ситуаціях, взаємовиручку, неординарні вирішення важких питань;

цікаві різноманітні нетрадиційні форми проведення предметних тижнів викликали великий інтерес учнів

Висновки

За допомогою системи питань, створення проблемних ситуацій, різних рівнів проблемно-евристичного вирішення завдань вчитель домагався активності та самостійності мислення.

Вдале поєднання фронтальної роботи у класі з груповими та індивідуальними формами навчальних занять сприяло організованості учнів під час уроку.

Домагаючись зосередженості та стійкості уваги учнів вчитель забезпечував умови для продуктивної роботи мислення та уяви.

Якість засвоєння знань залежить від системності, зв'язку з попередніми та наступними уроками, від зв'язку з досвідом та знаннями учнів.

Швидке включення учнів до ділової ритм, організація уваги всіх учнів дозволило успішно впоратися вчителю з завданнями.

Вчитель використовує методи та прийоми, які приводять учнів до самостійного добування знань та "відкриття істини".

Вчитель не пригнічує, дає можливість самовиражатися.

Вчитель у процесі аналізу розкриває проблеми суспільного та морально-естетичного характеру, виховує у школярів активну громадянську позицію.

Вчитель стимулює творчу ініціативу учнів та відстоювання своєї точки зору.

Вчитель на уроці встигає багато зробити завдяки вмінню раціонального використання часу, чітко поставленій роботі.

Урок насичений матеріалом, що потребує роздумів та розумової активності.

Вчитель включає у навчальний матеріал цікаві факти, використовує наявні в учнів знання, вміння та навички.

Вчитель при відборі навчального матеріалу враховує пізнавальні інтереси та потреби учнів.

Вчитель організує спільне обговорення питань, проблем.

В процесі колективної, групової та індивідуальної роботи вчитель сприяє формуванню у учнів віри у свої можливості.

Вчитель любить свій предмет та вміє це показати дітям.

Протягом усього уроку вчителю вдається підтримувати стійкість уваги учнів, зосередженість.

Вчитель ставить завдання міжпредметного характеру. Міжпредметні зв'язки сприяють глибшому засвоєнню.

Вчитель вміє концентрувати увагу учнів найголовніше.

Високий рівень педагогічної майстерності: працює натхненно, йому притаманні: зібраність, енергійність, доброзичливість, легкість на піднесення, професійна пильність, здатність до вольового впливу, грамотна доступна мова, захопленість, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна винахідливість, уміння щирого спілкування хлопців з учителем та один з одним, діловий контакт.

У системі коментується діяльність учнів, дається розгорнута оцінка.

Різноманітні види завдань забезпечують зайнятість всього класу залежно від здібностей

Вчитель вільно володіє матеріалом уроку, вдягає їх у доступну, але наукову форму, мова виразна, багата.

Висновки

Не простежується змістовна логіка уроку.

Темп уроку невисокий.

Вчитель "прив'язаний" до конспекту, який не імпровізує.

Атмосфера не налаштовує активну навчальну роботу.

На уроці переважають пояснювальні та репродуктивні методи, засновані на сприйнятті та відтворенні інформації.

Урок відбувається в режимі трансляції, яка не потребує зусиль з боку вчителя та учнів

Діяльність учнів має монотонний характер

Учні пасивні, уникають ініціативних дій у пізнавальній діяльності

Відсутня діалог із педагогом: учні дають односкладові відповіді чи відмовляються відповідати.

Вчитель не налаштований на навчальну співпрацю з учнями.

Монологи вчителя не відрізняються образністю, багатством прикладів.

Питання мають репродуктивний характер.

Вчитель не ставить перед собою і перед учнями цілей, що виховують.

Вчитель не загострює уваги культурі взаємовідносин.

У педагога не сформовано чітких критеріїв оцінки ЗУН.

Відповіді учнів не коментуються.

Контроль формальний, а чи не змістовний.

Вивчений матеріал не засвоєний переважно учнів.

Заняття має слабке виховне впливом геть учнів.

Ділова гра

Ціль - Відпрацювання певних професійних навичок, педагогічних технологій.

Гра як форма навчання характеризується великою гнучкістю. У ході її можна вирішувати завдання різної складності. Вона активізує творчу ініціативу вчителів, забезпечує високий рівень засвоєння теоретичних знань та вироблення професійних умінь.

Форма проведення - Колективна або групова робота.

Процес організації та проведення гри можна поділити на 4 етапи.

1. Конструювання гри:

чітко сформулювати загальну мету гри та приватні цілі для учасників;

розробити загальні правила гри.

2. Організаційна підготовка конкретної гри з реалізацією певної дидактичної мети:

керівник роз'яснює учасникам сенс гри, знайомить із загальною програмою та правилами, розподіляє ролі та ставить перед їх виконавцями конкретні завдання, які мають бути ними вирішені;

призначаються експерти, які спостерігають хід гри, аналізують ситуації, що моделюються, дають оцінку;

визначаються час, умови та тривалість гри.

3. Хід гри.

4. Підбиття підсумків, докладний її аналіз:

загальна оцінка гри, докладний аналіз, реалізація цілей та завдань, вдалі та слабкі сторони, їх причини;

самооцінка гравцями виконання доручених завдань, ступінь особистої задоволеності;

характеристика професійних знань та умінь, виявлених у процесі гри;

аналіз та оцінка гри експертами.

Зразковий порядок проведення ділової гри:

Керівник повідомляє слухачам мету, зміст, порядок проведення ділової гри. Рекомендує уважно вивчити літературу, знайомить із питаннями, що виносяться на обговорення.

Учасники гри розбиваються на підгрупи по 3-5 осіб. У кожній підгрупі обирається лідер, обов'язки якого входить організація роботи підгрупи. З-поміж учасників гри обирається експертна група у складі 3—5 осіб.

Керівник розподіляє питання між ігровими підгрупами, надає слово з кожного питання представникам ігрових груп, організовує дискусії щодо обговорюваної проблеми. Для виступу кожному учаснику гри надається до 5 хвилин, протягом яких лаконічно, але аргументовано слід виділити головне, обґрунтувати ідею, аргументувати, захистити її.

Експертна група на основі виступів учасників та своєї думки може підготувати проект рекомендацій (практичних порад) щодо розглянутої проблеми, обговорити та визначити єдині позиції членів педколективу у практичній діяльності.

Експертна комісія повідомляє також прийняті нею рішення про оцінку змісту виступів, активність учасників, результативність підгруп у діловій грі. Критерієм для такої оцінки може бути кількість та змістовність висунутих ідей (пропозицій), ступінь самостійності суджень, їх практична значимість.

На закінчення керівник підбиває підсумки гри.

Тренінг

Ціль - Відпрацювання певних професійних навичок та умінь.

Тренінг (англ.) - Спеціальний, тренувальний режим, тренування, може бути самостійною формою методичної роботи або використовуватися як методичний прийом при проведенні семінару.

Під час проведення тренінгу широко використовуються педагогічні ситуації, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання. Тренування доцільно проводити у тренінгових групах чисельністю від 6 до 12 осіб.

Основні принципи у роботі тренінгової групи: довірче та відверте спілкування, відповідальність у дискусіях та при обговоренні результатів тренування.

Педагогічний КВК

Ця форма методичної роботи сприяє активізації наявних теоретичних знань, практичних умінь і навиків, створенню сприятливого психологічного клімату групи педагогів, Зі складу слухачів формуються дві команди, журі, інші є уболівальниками. Команди попередньо знайомляться з темою КВК, отримують домашні завдання. Крім того, вони готують взаємні жартівливі привітання на тему даного КВК. Керівник пропонує цікаві завдання, що вимагають нестандартних рішень (у тому числі "Конкурс капітанів"), безпосередньо пов'язані з темою, що вивчається.

Хід гри:

1. Привітання команд, у якому враховується:

відповідність виступу заданій темі;

актуальність;

форма уявлення.

Час виступу – 10 хвилин.

2. Розминка (команди готують по три питання на знання психології особистості учня та міжособистісних відносин). Час на обмірковування питання – 1 хвилина.

3. Домашнє завдання: перевірка підготовки ділової гри на тему.

4. Конкурс капітанів.

5. Конкурс мудреців. Вибираються по два учасники від команди. Їм пропонується вибрати оптимальний метод вирішення цього питання.

6. Конкурс уболівальників: вирішення педагогічних завдань із практики роботи школи.

7. Конкурс "Що б це означало?" (Ситуації з життя школи). Враховується винахідливість, точність вираження думок, гумор.

Методичний міст

Методичний міст є різновидом дискусії. До проведення цієї форми методичної роботи залучаються вчителі різних шкіл району, міста, керівники МО, батьки.

Метою методичного мосту є обмін передовим педагогічним досвідом, поширення інноваційних технологій навчання та виховання.

Мозковий штурм

Це один із методичних прийомів, що сприяє розвитку практичних навичок, творчості, виробленню правильної точки зору на певні питання педагогічної теорії та практики. Цей прийом зручно використовувати під час обговорення методики проходження якоїсь теми, прийняття рішень з певної проблеме.

Керівник має добре продумати питання, щоб відповіді були короткими, лаконічними. Перевага надається відповідям-фантазіям, відповідям-осяянням. Забороняється критика ідей, їхня оцінка. Тривалість мозкового штурму-15-30 хв. Потім слід обговорення висловлених ідей.

Вирішення педагогічних завдань

Ціль - Познайомитися з особливостями педагогічного процесу, його логікою, характером діяльності вчителя та учнів, системою їх взаємовідносин. Виконання таких завдань допоможе навчитися виділяти із різноманіття явищ суттєве, головне.

Майстерність вчителя виявляється в тому, як він аналізує, досліджує педагогічну ситуацію, як формулює на основі багатостороннього аналізу мету та завдання власної діяльності.

Педагогічні завдання доцільно брати із шкільної практики. Вони повинні знайомити з окремими методичними прийомами роботи кращих вчителів, застерігати від помилок, що найчастіше зустрічаються.

Приступаючи до вирішення завдання, необхідно уважно розібратися в її умові, оцінити позицію кожної дійової особи, уявити можливі наслідки кожного передбачуваного кроку.

Запропоновані завдання мають відображати ефективні форми та прийоми організації та проведення навчальної роботи.

Методичний фестиваль

Дана форма методичної роботи, використовувана методистами міста, району, керівниками школи, передбачає велику аудиторію, ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних ідей та методичних знахідок.

На фестивалі відбувається знайомство з найкращим педагогічним досвідом, з нестандартними уроками, що виходять за рамки традицій та загальноприйнятих стереотипів.

Під час фестивалю працює панорама методичних знахідок та ідей.

Заявку на урок, методичні ідеї, прийоми учасники фестивалю подають заздалегідь.

Активні форми організації методичної роботи

Дискусія

Ціль — залучення слухачів до активного обговорення проблеми; виявлення протиріч між життєвими уявленнями та наукою; оволодіння навичками застосування теоретичних знань для аналізу дійсності

Форма проведення – колективне обговорення теоретичних питань.

Методика організації:

Визначення мети та змісту обговорюваної проблеми, прогноз підсумків.

Визначення вузлових питань, з яких буде організована дискусія
(Випадкові, другорядні питання на обговорення не виносяться).

Складання плану.

Попереднє ознайомлення педагогічного колективу з основними положеннями теми, що обговорюється.

Методика проведення:

Ознайомлення слухачів із проблемою, ситуаційним завданням.
Питання слухачам ставляться послідовно відповідно до плану.

Організація обговорення різних точок зору по суті цієї проблеми.

Висновок за підсумками обговорення.

У заключному слові ведучий наголошує на активності чи пасивності аудиторії, оцінює відповіді слухачів, при необхідності аргументовано спростовує неправильні судження, доповнює неповні відповіді, робить загальний висновок за результатами обговорення, дякує слухачам за участь в обговоренні.

Ведучий повинен:

добре знати предмет, тему обговорення;

вивчити позицію та аргументи опонентів;

не допускати уникнення розмови від предмета дискусії, заміни понять.

Методичний ринг

Ціль - Вдосконалення професійних знань педагогів, виявлення загальної ерудиції.

Форма проведення - групова робота (опоненти, групи підтримки опонентів та група аналізу).

Методика організації та проведення:

1 варіант - методичний ринг як різновид дискусії за наявності двох протилежних поглядів на питання.

Наприклад, на методичному рингу на тему "Школа без дисципліни що млин без води" (Я. А. Коменський) для дискусії пропонується питання: "Як я домагаюся дисципліни на уроці - перемиканням уваги учнів на інший вид діяльності або заходами дисциплінарного порядку?".
Заздалегідь готуються два опоненти. Кожен опонент має групу підтримки, яка допомагає своєму лідеру у разі потреби.
Група аналізу оцінює рівень підготовки опонентів, якість захисту певної версії, підбиває підсумки.
Для зняття напруги у паузах пропонуються педагогічні ситуації, ігрові завдання тощо.

II варіант — методичний ринг як змагання методичних ідей у ​​реалізації однієї й тієї проблеми.

Наприклад, методичний ринг на тему "Активізація пізнавальної діяльності учнів під час уроків" передбачає змагання наступних методичних ідей:

застосування ігрових завдань;

використання активних форм навчання;

організація групової взаємодії учнів;

підвищення ролі самостійної роботи учнів у процесі навчання тощо.

Творчі групи захисту методичних ідей створюються заздалегідь.

Хід методичного рингу (черговість захисту ідей) визначає жеребкування.

Група аналізу оцінює рівень підготовки учасників.

Змагання методичних ідей завершується узагальнюючим висновком.

Методичні посиденьки

Ціль - Формування правильної точки зору з певної педагогічної проблеми; створення сприятливого психологічного клімату у цій групі слухачів.

Форма проведення - круглий стіл.

Методика організації та проведення: Для обговорення пропонуються питання, суттєві на вирішення якихось ключових завдань навчально-виховного процесу.

Тема обговорення заздалегідь не оголошується. Майстерність керівника полягає в тому, щоб у невимушеній обстановці викликати слухачів на відверту розмову з обговорюваного питання та підвести їх до певних висновків.

Методичний діалог

Ціль - Обговорення певної проблеми, вироблення плану спільних дій.

Форма проведення – круглий стіл.

Методика організації та проведення:

Слухачі заздалегідь знайомляться з темою обговорення, одержують теоретичне домашнє завдання.

Методичний діалог ведеться між керівником та слухачами чи між групами слухачів з певної проблеми.

Рушійною силою діалогу є культура спілкування та активність слухачів. Велике значення має загальна емоційна атмосфера, що дозволяє викликати почуття внутрішньої єдності.

На закінчення робиться висновок на тему, приймається рішення про подальші спільні дії.

Алла Французова
Інноваційні форми методичної роботи як фактор підвищення професійної майстерності педагогів ДНЗ

« Інноваційні форми методичної роботи – як фактор підвищення професійної майстерності освітянДОП в умовах реалізації ФГОС ДО»

Якість освіти та її ефективність - одна з актуальних проблем сучасної педагогікиза умов реалізації ФГОС ДО. Провідну роль забезпеченні ефективності виховно-освітнього процесу грає педагог, його професіоналізм.

Підвищення рівня майстерності освітян- пріоритетний напрямок діяльності методичної роботияка займає особливе місце в системі управління дошкільною установою і представляє важливу ланку в цілісній системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, оскільки, насамперед, сприяє активізації особистості педагога, розвитку його творчої особистості

Постійний зв'язок змісту методичної роботи з результатами роботи педагогівзабезпечує безперервний процес удосконалення професійної майстерності кожного вихователя. В той же час методична роботаносить випереджальний характер і відповідає за розвиток та вдосконалення всієї роботи з дітьми, відповідно до нових досягнень у педагогічноїта психологічної науці. Тому неможливо погодитися з розумінням методичної роботиЯк тільки служби коригування помилок у діяльності вихователя, хоча в ході її доводиться вирішувати й ці проблеми. Головним є надання реальної, дієвої та своєчасної допомоги педагогам. Проте проблема підвищення професійної майстерності кожного педагогадошкільного закладу, як і раніше, залишається однією з найскладніших. Ні для кого не секрет, що іноді на організацію заходів витрачається багато сил, а віддача мізерна. Чим пояснити все це? Традиційні форми методичної роботи, у яких чільне місце відводилося доповідям, виступам втратили значення через низьку їх ефективність і недостатньої зворотний зв'язок. Сьогодні треба використовувати нові, активні форми роботи, яким властиво залучення педагогіву діяльність та діалог, що передбачає вільний обмін думками.

Активізація творчої діяльності педагогівможлива через нетрадиційні, інтерактивні методи та активні форми роботи з педагогами.

Методиактивного навчання – сукупність педагогічних дій та прийомів, спрямованих на організацію навчального процесу та створюють спеціальними засобами умови, що мотивують учнів до самостійного, ініціативного та творчого освоєння навчального матеріалу у процесі пізнавальної діяльності (В. Н. Кругліков, 1998).

Особливості методівперебувають у їх спрямованості на активізацію пізнавальної, комунікативної, професійної діяльності та підвищення їх якості(мислення, мова, дії, емоційно-особистісні відносини, що узгоджується з експериментальними даними, які свідчить, що при лекційній подачі матеріалу засвоюється не більше I - -30% інформації, при самостійній роботіз літературою - до 50%, при проговоренні - до 70%, а за особистої участі у діяльності, що вивчається (наприклад, у діловій грі)- До 90%).

В умовах проблемності змісту, творчого характеру та змагальності діяльності відбувається швидке, різке введення в дію резервів організму. Виникаючі у своїй емоції активізують, спонукають людини, ініціюють його спрямованість скоєння діяльності.

Багато основних методичні інноваціїпов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання. Слово «інтерактив»прийшло до нас з англійської мови від слова ”interact”, де “inter”- це «взаємний», "act" - діяти.

Інтерактивний означає здатність взаємодіяти або перебуває в режимі розмови, діалогу з чимось (наприклад, комп'ютером)або будь-ким (наприклад, людиною). Звідси можна зробити висновки, що інтерактивне навчання – це насамперед діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія педагогів або педагога та керівника методичного заходу.

Слід визнати, що інтерактивне навчання це спеціальне. формаорганізації тієї чи іншої діяльності. Вона має на увазі досить конкретні та прогнозовані цілі роботи. Одна з таких цілей полягає у створенні комфортних умов навчання, таких, за яких педагог(навчений)відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним та ефективним весь процес навчання.

У чому полягає суть інтерактивного навчання?

Процес взаємодії організований таким чином, що практично всі учасники виявляються залученими до процесу пізнання, обговорення. Вони мають можливість розуміти та рефлексувати з приводу того, що вони знають, розуміють, про що думають. Спільна діяльність у цьому процесі означає, що кожен учасник робить свій особливий індивідуальний внесок, має можливість обмінятися знаннями, власними ідеями, способами діяльності, почути іншу думку колег. Причому відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дає можливість отримати не тільки нові знання з обговорюваної проблеми, але й розвиває саму педагогічнудіяльність і переводить її на вищі формикооперації та співробітництва.

Інтерактивна діяльність передбачає організацію та розвитку діалогового спілкування, яке веде до взаємодії, взаєморозуміння, до спільного вирішення та прийняття найбільш загальних, але значимих кожному за учасника завдань. При інтерактивному навчанні виключається домінування як одного виступаючого, і однієї думки.

У ході діалогового спілкування у педагогів формуєтьсявміння критично мислити, міркувати, вирішувати суперечливі проблеми на основі аналізу почутої інформації та обставин. Педагогивчаться зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, правильно висловлювати свої думки, брати участь у дискусіях, професійноспілкуватися з колегами.

Цінно те, що за такої організації роботи педагогможе не лише висловити свою думку, погляд, дати оцінку, а й, почувши доказові аргументи колег, відмовитися від своєї точки зору чи суттєво змінити її. У педагогів формуєтьсяповага до чужої думки, вміння вислуховувати іншого, робити обґрунтовані висновки та висновки.

Значення інтерактивних методів- досягнення таких найважливіших цілей, як:

1. Стимулювання інтересу та мотивації до самоосвіти;

2. Підвищеннярівня активності та самостійності;

3. Розвиток навичок аналізу та рефлексії своєї діяльності;

4. Розвиток прагнення співпраці, емпатії.

У чому перевага така роботи?

По-перше – значно підвищується мотивація професійної діяльності освітян, їх соціальної та пізнавальної активності.

По-друге - реалізуються ті сторони людини, які у повсякденному, досить одноманітному житті, не знаходять застосування, розвитку.

По-третє, набувається досвіду колективної діяльності, взаємної поваги, підтримки, співробітництва, без якого неможлива праця в людському суспільстві.

Інтерактивні форми та методи навчання

Традиційні Нові Нові

Тренінг Ділова гра Коучинг сесія

Педагогічнавітальня Виставки-ярмарки педагогічних ідей Метод«Кейсів»

КВН Банк ідей Гуртки якості

Круглий стіл Майстер-клас Метод SWOT – аналізу

Педагогічнийринг Творчий час Метод"Модерації"

Педагогічні ситуації Педагогічна майстерня Метод"Мозковий штурм"

Методичний театр

Семінар-практикум Квік налаштування

Основною спрямованістю інтерактивних формє активізація педагогів, розвитку їхнього креативного мислення, нестандартний вихід із проблемної ситуації.

Класифікація методівактивного навчання та їх особливості

Одна з ефективних інтерактивних форма, роботи з педагогами ДНЗ - тренінг(швидке реагування, швидке навчання).

Ціль – відпрацювання професійних навичок та умінь.

Тренінг – слово англійське – спеціальний, тренувальний режим. Тренування може бути самостійним формою методичної роботиабо використовувати як методичнийприйом під час проведення семінари.

Під час проведення тренінгу широко використовуються педагогічні ситуації, Роздатковий матеріал, технічні засоби навчання. Тренування доцільно проводити у тренінгових групах чисельністю від 6 до 12 осіб.

Основні принципи в роботі тренінгової групи: довірче та відверте спілкування, відповідальність у дискусіях та при обговоренні результатів тренування.

Педагогічний ринг – орієнтує педагогівна вивчення новітніх досліджень у психології та педагогіці, методичної літератури, сприяє виявленню різних підходів до вирішення педагогічних проблем, удосконалює навички логічного мислення та аргументації своєї позиції, вчить лаконічності, чіткості, точності висловлювань, розвиває винахідливість, почуття гумору. Така формапередбачає критерії оцінки відповідей, виступів та дій учасників:

Загальна ерудиція;

професійні знання, вміння, навички;

Вміння вийти із скрутного становища, експромт.

Наприклад, педагогічний ринг: «Шляхи вдосконалення процесу навчання у ДОП».

«Акваріум» - форма діалогу, коли педагогампропонують обговорити проблему «перед обличчям громадськості». Група вибирає вести діалог із проблеми того, кому вона може довірити. Іноді це може бути кілька охочих. Решта виступають у ролі глядачів. Звідси і назва «акваріум».

Що дає цей прийом педагогам? Можливість побачити своїх колег з боку, тобто побачити як вони спілкуються, як реагують на чужу думку, як залагоджують конфлікт, як аргументують свою думку і які докази своєї правоти наводять і так далі.

Або така форма: внутрішньогупова робота, де утворюється група (6-7 осіб, роботаяких відкрито для спостереження. Інші педагогиразом із керівником, не втручаючись, спостерігають за реалізацією ролей у вирішенні пізнавальної задачі. Однак наприкінці заняття спостерігачі, члени групи та, нарешті, керівник послідовно підбивають різноманітні підсумки (пізнавальніші, комунікативні та ін.). Обов'язкова умова успішної дискусії: учасники не повинні знати про позиції інших, але поводитися відповідно до отриманої ролі.

Ініціатор:

Захоплювати ініціативу із самого початку, відстоювати свою позицію за допомогою аргументів та емоційного натиску.

Сперечальник:

Зустрічати в багнети будь-які висунуті пропозиції та захищати протилежні точки зору; словом, дотримуватися позиції Портоса: “Я б'юся, тому що б'ю. ”

Угодник:

Висловлювати свою згоду з будь-якими точками зору та підтримувати всі висловлювання того, хто говорить

Оригінал:

Не вплутуватися в суперечку, але іноді висувати якісь несподівані пропозиції.

Організатор:

Необхідно організувати дискусію так, щоб усі учасники висловилися, ставити уточнюючі питання

Мовчун:

Уникати прямої відповіді на запитання, ніхто не повинен зрозуміти, якої точки зору ви дотримуєтеся

Деструктор:

Весь час порушувати плавну течію дискусії (щось упускати, не вчасно хихикати, гучним пошепком просити сусіда посунутися)

Метод"Мозковий штурм"або "Мозкова атака" (brainstorming)- Процедура групового креативного мислення, точніше - це засіб отримання від групи осіб великої кількості ідей за короткий проміжок часу.

Цей методможе активно застосовується на засіданнях творчої групи для обговорення плану чи проведення різних заходів: дитячих канікул, змагань, педагогічних конкурсів, методичних об'єднань та ін.

Для проведення мозкового штурму:

1. Вибирається проблема для обговорення;

2. формуєтьсякреативна група помітно з десяти людина: обговорення проблеми відбувається у комфортній та невимушеній обстановці;

3. Сама процедура мозкового штурму поділяється на три етапу:

Вступ. Під час якого оголошується проблема та записується на дошці. Ведучий пояснює причину висунення обраної теми, потім просить учасників запропонувати свої варіанти формулювань;

генерація ідей. Учасники дискусії у вільній формівисловлюють свої ідеї, що фіксуються на дошці. На цьому етапі категорично забороняється критика, адже найкращі – це так звані «божевільні ідеї».

На етапі аналізу ідей та пошуку можливостей для їх реалізації відбувається обробкависловлених пропозицій пропонується розглянути ідеї з погляду оригінальності та можливості до реалізації. Кожна ідея позначається карткою зі значками:

«++» - Дуже хороша, оригінальна ідея;

«+» - непогана ідея;

«0» - не вдалося знайти конструктиву;

НР - неможливо реалізувати;

ТР – важко реалізувати;

РР – реально продати.

4. На завершення мозкового штурму вибираються ідеї, які отримали або два «плюсу», або значок «РР», або обидва ці значки.

Метод"Модерації" (moderator – посередник, регулятор). Цей метод дозволяє«змусити»людей діяти в одній команді для розробкиу найкоротші терміни конкретних пропозицій, що реалізуються, націлених на вирішення проблеми.

При використанні цього методу кожен педагог може:

Зосередитись на змісті;

Проявити самостійність кожному учаснику обговорення;

Проводити обговорення у вільній та колегіальній обстановці.

Методмимоволі створює колегіальну обстановку, не опитування чи виступ по черзі, а рішення у процесі роботи.

Метод"Модерації"може застосовуватися як окремий методабо синтезуватися з Технологією Відкритого Простору, яка також передбачає: активна участь кожного, створення демократичної атмосфери, рівність можливостей, відкритість та співробітництво, взаємодія, спілкування, розвиток та обмін ідеями.

Відкритий простір розглядається як інтерактивний методуспішного стимулювання педагогівтворчу креативну діяльність. Може застосовуватись як сама по собі, так і на педраді.

Потрібно зазначити, що при використанні ТОП на педраді не потрібно детально. розробленоюпорядку денного та плану роботи, а також додаткових матеріалів, вони будуть тільки заважати роботі. Це важлива відмінність даної формиорганізації педради від традиційних.

Метод«Кейсів» (Casestudy)– неігровий методаналізу та вирішення ситуацій, де педагогиберуть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та завдань, взятих із реальної практики. Цей метод, як правило, застосовується в процесі ситуаційної ділової гри, яка сама по собі також є інтерактивним ігровим методомі передбачає розгортання особливою (ігровий)діяльності педагогів– учасників імітаційної моделі, що відтворює умови та динаміку виховно – освітнього процесу чи співпраці з батьками вихованців.

При використанні методу«Кейсів»всі обговорювані ситуації діляться на:

Ситуації – ілюстрації;

Ситуації – вправи;

Ситуації – оцінки;

Ситуація – проблеми.

Симпозіум - обговорення, у ході якого учасники виступають із повідомленнями, які мають їх погляду, після чого відповідають питання аудиторії.

Дебати - обговорення, побудоване на основі заздалегідь обумовлених виступів представників двох груп, що протистоять.

Диспут (від латів. disputable – міркувати, сперечатися) передбачає суперечку, зіткнення різних, іноді протилежних точок зору. Він вимагає від сторін переконаності, ясного і певного погляду щодо спору, вміння відстоювати свої аргументи. Така педрада є колективним роздумом на задану тему, проблему.

Закони диспуту

Диспут - вільний обмін думками.

На диспуті усі активні. У суперечці усі рівні.

Кожен виступає і критикує будь-яке становище,

з яким не згоден.

Говори, що думаєш, і думай, що кажеш.

Головне у диспуті – факти, логіка, вміння доводити Міміка, жести, вигуки як аргументи не приймаються.

Гостро, влучне слово вітається.

Перешіптування на місці, недоречні жарти забороняються.

ПредметомДиспут має бути проблема, яка викликає суперечливі судження, вирішується по-різному. Диспут не виключає, а передбачає глибину та всебічність розкриття проблеми. Там, де немає предмета суперечки, а є лише виступи, які доповнюють чи уточнюють ті чи інші докази, немає й диспуту, це в кращому разі розмова.

Формулюваннятеми має бути гострою, проблемною, будити думку педагогів, укладати у собі питання, що у практиці й у літературі вирішується по-різному, викликає різні думки, наприклад:

"Чи потрібні дитячому садкустандарти?",

"Чому сьогодні потрібно вчити дошкільнят?",

"Новаторські технології: за та проти",

"Які сьогодні цілі виховання?",

"Що є загальнолюдськими цінностями?",

"Яка роль сімейного виховання сьогодні?"

Варіантом педагогічногопоради-диспуту є рішення педагогічних ситуацій. Керівник чи старший вихователь підбирає банк складних педагогічнихситуацій з проблеми та пропонує його колективу. Формапред'явлення може бути різноманітною: адресної, за допомогою жеребкування, з поділом на групи Адміністрація ДОП може грати роль журі, ведучого, консультанта, опонента та ін.

Педагогічна рада - Захист інновацій

Кожній групі учасників педагогічної ради(кафедрі, відділенню)дається завдання - попередньо підготуватися (Познайомитись з досвідом)і в лаконічній формі(10-15 хв.)викласти ідеї та особливості педагогічної інновації, ознайомитись з конкретним досвідом використання педагогічної технології.

Група обирає виконавців наступних ролей:

Оптимісти – захисники ідеї, її пропагандисти;

Песимісти-консерватори та скептики – противники ідей;

Реалісти-аналітики, здатні зважити всі<за>і<против>, та зробити необхідні висновки.

Залежно від кількості людей та обговорених інноваційможна виділити творчі групи за рольовими напрямами, та за іншими (вихованець – вихователь – батько, вихователь – керівник та ін.). В результаті педрада приходить до рішення про доцільність чи недоцільність інновації.

Методичний міст.

Є різновидом дискусії. До проведення цієї форми методичної роботи залучаються педагогирізних освітніх закладів району, міста, керівники МО, батьки.

Метою методичногомоста є обмін передовим педагогічним досвідом, поширення інноваційнихтехнологій навчання та виховання.

Педагогічні ситуації, експромт - метод активізації педагогічногопізнання у процесі повсякденного спілкування, взаємозв'язку з дітьми, батьками, колегами. Наприклад, дитина повідомляє педагогу, Що мама та тато розійшлися, і в нього тепер буде новий тато. Якою може бути реакція педагога.

Методичний фестиваль.

Дана форма методичної роботипередбачає велику аудиторію, ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних ідей та методичних знахідок.

Тут відбувається знайомство з найкращим педагогічним досвідом, з нестандартними заняттями, що виходять за межі традицій та загальноприйнятих стереотипів.

Під час фестивалю працює панорама методичних знахідок та ідей.

Заявку на заняття, методичні ідей, прийоми учасники фестивалю подають заздалегідь

Методичні посиденьки.

Ціль- формуванняправильної точки зору щодо певної педагогічній проблемістворення сприятливого психологічного клімату в цій групі педагогів.

Формапроведення – круглий стіл.

Методикаорганізації та проведення:

Для обговорення пропонуються питання, суттєві на вирішення якихось ключових завдань освітньо-виховного процесу.

Тема обговорення заздалегідь не оголошується. Майстерністькерівника і полягає в тому, щоб у невимушеній обстановці викликати слухачів на відверту розмову з питання, що обговорюється, і підвести їх до певних висновків.

Методичний діалог.

Мета – обговорення певної теми, виробленняплану спільних дій.

Формапроведення – круглий стіл.

Методикаорганізації та проведення:

Слухачі заздалегідь знайомляться з темою обговорення, одержують теоретичне домашнє завдання.

Методичнийдіалог ведеться між керівником та педагогамиабо групами слухачів з певної теми.

Рушійною силою діалогу є культура спілкування та активність слухачів. Велике значення має загальна емоційна атмосфера, що дозволяє викликати почуття внутрішньої єдності.

На закінчення робиться висновок на тему, приймається рішення про подальші спільні дії.

Ефективною формою, на мою думку, є проведення виставки - ярмарку педагогічних ідей, аукціон. Грамотно підготовлена ​​та проведена, вона стимулює педагогівдо творчості та самоосвіти. Тому основний результат виставки-ярмарку – помітний професійно-Особистісне зростання вихователів. Завдяки цій формі роботи з освітянамистворюються умови для публічного уявлення кращих зразків їх професійної діяльності, появи нових ідей, встановлення та розширення ділових та творчих контактів з колегами.

Гуртки якості організуються з ініціативи адміністрації, з урахуванням делегування повноважень. Ведучий метод -"мозкова атака"або "мозковий штурм". Обов'язковою умовою при організації гуртка є наявність педагога, здатного навчати колег без допомоги адміністрації

Педагогічне«ательє»або педагогічна майстерня. Їх мета: педагог-майстерзнайомить членів педагогічногоколективу з основними ідеями своєї виховно-освітньої системи та практичними рекомендаціямищодо її реалізації. Також йде виконання індивідуально-практичних завдань з прицілом на подальше використання роботі з дітьми. Наприклад: «Розвиток творчої уяви дошкільника засобами художньої літератури, ізодіяльності, експериментування»

«Коучинг-сесія»або "коуч-сесія"- інтерактивне спілкування, консультування, що розвиває, дискусія (питання відповідь). Принцип "Зроби за мене"практично не діє, тут педагогне отримує порад та рекомендацій, а лише відповідає на питання, які йому задає консультант, і сам знаходить шляхи для вирішення проблем. Конфуцій говорив: «Давай повчання лише тому, хто шукає знань Надай допомогу тільки тому, хто не вміє виразно висловлювати свої заповітні думи. Навчай тільки того, хто здатний, дізнавшись про один кут квадрата, уявити інші три», У цьому процесі здійснюється індивідуальна підтримка педагогів, які ставлять перед собою завдання професійного та особистісного зростання, підвищенняперсональну ефективність. Наприклад: « Робота з атестованим педагогом» .

Дуже цікавий інтерактивний метод - Метод SWOT – аналізу(strengths – сильні сторони, weaknesses – слабкі сторони, opportunities – можливості, threats – погрози) – це методаналізу у вигляді процедур збору даних та встановлення відповідності між внутрішніми сильними та слабкими властивостями установи, сприятливими та несприятливими факторами зовнішнього середовища.

SWOT – аналіз може бути використаний як формапроведення всієї педради, так і як окрема інтерактивна метод. Зазвичай, використовується для стратегічного планування.

Ще одна форма, якою можна користуватися перед відкритими заходами для вихователів міста, області, батьків - це настрій педагога на успішну роботу«Квік – налаштування»:

1. Якщо ви хочете подобатися людям – посміхайтеся! Посмішка, сонячний промінчик для засмучених, протиотрута створена природою від неприємностей.

2. Ви найкращі та найкрасивіші, нехай усі манекенниці світу вам позаздрять.

3. Є люди подібно до золотої монеті: чим довше працюють, тим

дорожче цінуються.

4. Нема краще коханої подруги, ніж кохана робота: не старіє, і

старіти не дає

5. Проблеми гартують на шляху до щастя.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що грамотно побудована система інтерактивних форм роботи з педагогічними кадрами,- призведе до підвищеннярівня виховно-освітнього роботиДОП і згуртує колектив педагогів.

Методична діяльність – найважливіша ланка системи безперервної освіти членів педагогічного колективу.

Цілі, завдання та зміст діяльності методичної служби в установах додаткової освіти дітей забезпечені широким спектром організаційних форм - різноманітних занять (засідань), які визначаються структурою методичної служби, взаємозв'язком усіх її ланок, хоча й мають деяку самостійність. Організаційні форми або сприяють успішної реалізації програми методичної діяльності установи, або прирікають її на невдачу.

Форми діяльності методичної служби.

Традиційні:	Інноваційні:
Робота над єдиною методичною темою. Психолого-педагогічні проблемні семінари. Теоретичні та науково-практичні конференції. Педагогічні читання. Предметно-методичні об'єднання. Творчі мікрогрупи освітян. Методичні виставки, газети Наставництво. Відкриті заходи. Педагогічні, методичні, експертні поради. Підвищення кваліфікації.	Школи передового досвіду Неформальні об'єднання освітян, клуби. Ділові ігри. Рольові ігри. Дослідно-експериментальна робота. Методичні наради. Вирішення ситуативних завдань. Предметні кафедри. Конкурси педагогів та методистів. Стажорські майданчики. Публікація посібників, проспектів, програм. Створення банку даних методичних матеріалів.

Форми діяльності методичної служби поділяються на індивідуальні, групові та колективні. Вони повинні розумно поєднуватись у практиці.

До індивідуальних форм діяльності методичної служби належать:

Консультації;

Консультування;

Самоосвіта;

Стажування;

Відвідування занять досвідчених освітян;

Наставництво;

Творчі майстерні;

Робота над особистою методичною темою тощо.

До групових форм діяльності методичної служби належать:

Засідання методичних об'єднань;

Засідання творчих груп;

Школа молодого спеціаліста;

Творчі звіти освітян;

Теоретичні семінари (доповіді, повідомлення);

Семінари-практикуми (повідомлення із практичним показом);

Диспути, дискусії (круглий стіл, діалог-спор, дебати, «техніка акваріума» та ін.) тощо.

Найбільшої уваги заслуговують колективні форми діяльності методичної служби, серед яких найефективнішими є такі:

Науково-практичні педагогічні конференції;

Підчитання;

Конкурси педагогічної майстерності;

Ділові ігри, рольові ігри;

Лекції вчених, психологів, соціологів, дефектологів, логопедів та лікарів з психолого-педагогічних проблем;

Різноманітні виставки, звіти щодо самоосвіти у вигляді доповідей, рефератів, розробок занять, виготовлення дидактичних та наочних посібників; виставок найкращих творчих робіт учнів (творів, виробів, малюнків тощо);

Обговорення новітніх методик, технологій, досягнень науки, окремих відкритих занять, заходів або їх циклів, авторських програм, навчальних посібників тощо;

Робота колективу над єдиною методичною темою.

Теоретичні семінари(доповіді та повідомлення) - ця форма занять необхідна для ознайомлення педагогів із новітніми досягненнями науки та передового педагогічного досвіду.

Семінари-практикуми-форма засідань, на яких педагоги знайомлять колег з результатами власної дослідницької роботи з теоретичних та практичних питань, що проводилася під керівництвом вчених упродовж тривалого часу.

Дискусія (диспут)-цілеспрямований обмін досвідом, думками, ідеями, обговорення-суперечка, тобто. зіткнення різних точок зору, позицій із метою знаходження істини.

Гра- Форма спілкування, пов'язана з певними правилами (умовами) для гравців; це змагання кількох груп, метою якого є досягнення певної мети чи вирішення конкретної проблеми.

Лекторії вченихорганізація циклу лекцій на актуальні теми для освітян, батьків та учнів.

Обговорення відкритих занять- Вираз своєї думки кожним, хто відвідав заняття.

Виставки з самоосвіти педагогів-наочна демонстрація як результатів праці педагога (доповіді, реферати, розробки занять, дидактичні та методичні посібники, контрольні завдання, тести тощо), і досягнень учнів (кращі роботи).

Науково-практична педагогічна конференція- своєрідне підбиття підсумків роботи за певний час.

Конкурси"Кращий педагог додаткової освіти", "Методист року", "Позашкільник року". Тут не потрібно спеціального опису, оскільки щодо цього існують нормативні, програмно-методичні документи (інструкції, положення та ін.), що містять докладну інформацію про умови проведення конкурсу.

Майстер-класи.Авторські класи, в яких висококваліфіковані педагоги діляться своїм досвідом та результатами роботи. Завдання майстер-класів – підвищити мотивацію до оволодіння авторською методикою та технологією діяльності.

Ярмарок педагогічних ідей-демонстрація оригіналів, оригіналів творчості педагогів; самі творці розкривають таємниці свого мистецтва та секрети педагогічної майстерності, діляться знаннями, дидактичними та методичними знахідками.

Робота над єдиною методичною темою установи- одна із найважливіших форм методичної діяльності, на жаль, сьогодні незаслужено забута.

Актуальним питанням для практики є обговорення та поширення передового педагогічного досвіду- узагальнення, систематизація та опис досягнень педагогів з урахуванням:

Високу ефективність та результативність;

Тривалість функціонування досвіду;

Раціональності витрат часу та зусиль;

Можливості відтворення цього досвіду іншим педагогом.

Робота педагога з самоосвітивключає в себе:

Тему, яка має відображати особистісно-професійну
проблему самоосвіти педагога;

Мета роботи із самоосвіти;

а) вивчення літератури щодо проблеми;

б) вивчення стану проблеми практично;

в) проектування власної діяльності (знання, способи їх досягнення, професійні вміння тощо);

г) експериментальна апробація власних проектів;

Структура такої самоосвіти орієнтована на осмислений підхід педагога до професійної діяльності.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Порівняйте та проаналізуйте традиційні та інноваційні форми діяльності методичної служби.

2. Перерахуйте індивідуальні форми роботи.

3. Проаналізуйте та порівняйте групові та колективні форми діяльності методичних служб.

4. Які форми діяльності методичної служби краще використовуватиме ознайомлення педагогів із новітніми досягненнями науки та передового педагогічного досвіду? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. Порівняйте поняття «дискусія» та «полеміка». Що в них спільного та чим вони відрізняються?

6. Які ще форми дискусії можуть практикуватися у роботі методичних об'єднань?

7. Як Ви вважаєте, наскільки необхідно обговорення відкритих занять у роботі методичних об'єднань?

8. У чому полягає основна мета майстер-класу?

9. Проаналізуйте схему вибору методичної теми з погляду педагога.

10. Як ви вважаєте, чи всі форми організації методичної діяльності необхідно використовувати у кожному установі? Від чого залежить вибір форм?