Рентгеноскопія технологія підготовки та проведення. Порядок підготовки до діагностичних досліджень. УЗД молочних залоз

Для рентгенівського знімка черепа підготовки не потрібно (жінки повинні вийняти з зачіски шпильки та шпильки). При зніманні кісток кінцівок слід видалити зі шкіри йод, замінити масивні масляні пов'язки на легкі асептичні, зняти смуги липкого пластиру. Якщо накладено гіпсову пов'язку, треба уточнити у лікаря, чи робити знімок у пов'язці або її потрібно зняти. Якщо вирішено зняти гіпс, це зазвичай робиться в присутності лікаря, який після попереднього огляду вирішує питання про подальшу іммобілізацію. Потрібно добре засвоїти, що без особливої ​​інструкції лікаря не можна знімати гіпсову пов'язку, надавати кінцівки необхідне для знімка положення, перевозити хворого, не фіксуючи кінцівку. Ці правила мають особливе значення для травматологічних або ортопедичних хворих, але про них слід знати і персоналу, що доглядає хворих хірургічних відділень, де іноді проводяться втручання на кістках і суглобах.

Для знімка плечового пояса (лопатка, ключиця), грудини, ребер, шийного та грудного відділів хребта немає потреби у підготовці.

Для того, щоб на знімку добре вийшли попереково-крижовий відділ хребта та тазові кістки, потрібно, щоб кишечник був достатньо очищений, тому клізми та обмеження харчового режиму необхідні.

Ці дослідження роблять не натще – хворому можна дозволити легкий сніданок.

Підготовка хворих та проведення рентгенологічних досліджень шлунка та тонкого кишечника

Хворі з нормальною функцієюкишківника не вимагають ніякої спеціальної підготовки до рентгенологічного дослідження шлунка.

При патології шлунка та кишечника потрібна підготовка хворих та проведення рентгенологічних досліджень шлунка та тонкого кишечника

Хворі з нормальною функцією кишківника не вимагають ніякої спеціальної підготовки до рентгенологічного дослідження шлунка. Дослідження проводиться натще.

При патології шлунка та кишечника за 2–3 дні до дослідження виключають із раціону досліджуваного продукти, що сприяють газоутворенню (чорний хліб, овочі, фрукти, бобові, молоко тощо). За 14 годин до обстеження хворий припиняє їжу, увечері приймає 30 мл. касторової олії, а через 2-3 години йому ставлять очисну клізму з 1-1,5 л теплої води, настоєм ромашки або мильним розчином (5 г дитячого мила). За 2-3 години до дослідження ставлять повторну очисну клізму кімнатної температури. У день дослідження хворий не повинен пити та палити.

За наявності у шлунку хворого на велику кількість рідини, слизу, залишків їжі (наприклад, при органічному звуженні вихідного відділу шлунка) слід промити шлунок за 2–3 години до дослідження.

При різко вираженому метеоризмі та завзятих запорах рекомендується очисна клізма за 1,5–2 години до дослідження.

Підготовка до іригоскопії

Для проведення рентгенологічного дослідження товстої кишки – іригоскопії (лат. irrigatio – зрошення) – необхідне повне очищення кишечника від вмісту та газів. Рентгеноконтрастна речовина до 1,5 л теплої (36–37° С) суспензії сульфату барію вводять у кишечник за допомогою клізми безпосередньо в рентгенологічному кабінеті.

Протипоказання до проведення іригоскопії: захворювання прямої кишки та її сфінктерів (запалення, пухлина, свищ, тріщина сфінктера). Можливі ситуації, коли пацієнт не може утримати введену йому рідину в кишечнику (випадання прямої кишки, слабкість сфінктера), що робить цю процедуру нездійсненною.

Етапи підготовки хворого до дослідження:

  1. Призначення за 2-3 дні до дослідження дієти, що виключає їжу, багату на рослинну клітковину і містить інші речовини, що сприяють підвищеному утворенню газів. Необхідно виключити з харчування свіжий житній хліб, картопля, бобові, свіже молоко, свіжі овочі та фрукти, фруктові соки.
  2. Напередодні дослідження пацієнту призначають легку вечерю (не пізніше 8 години вечора). Дозволено омлет, кефір, ікра, сир, відварені м'ясо та риба без приправ, чай або кава без цукру, манна каша, зварена на воді.
  3. Напередодні дослідження перед обідом хворому дають для прийому внутрішньо 30 г касторової олії (протипоказання до прийому касторової олії - кишкова непрохідність).
  4. Напередодні ввечері (через 30-40 хв після вечері) пацієнту ставлять очисні клізми з проміжком о 1 годині до отримання «чистих» промивних вод.
  5. Вранці за 2 години до дослідження пацієнтові ставлять очисну клізму також до отримання чистих промивних вод.
  6. Дослідження проводять натще. При необхідності за призначенням лікаря пацієнту вранці дозволяється легкий білковий сніданок (нежирний сир, суфле зі збитих білків або омлет, відварена риба), що дозволяє викликати рефлекторне пересування вмісту тонкої кишки в товсту та запобігти накопиченню газів у кишечнику. В цьому випадку ранкову очисну клізму ставлять через 20-30 хвилин після сніданку.
  7. За 30 хв до дослідження хворому вводять газовідвідну трубку.
Іншим способом очищення кишечника перед рентгенологічним та ендоскопічним дослідженням виступає пероральний лаваж. Для його здійснення застосовують ізоосмотичні розчини, наприклад, фортранс. Упаковка фортрансу, призначена для одного пацієнта, складається з чотирьох пакетів, що містять по 64 г поліетиленгліколю в поєднанні з 9 г електролітів: сульфат натрію, натрію бікарбонату, натрію хлориду і калію хлориду. Кожен пакет розчиняють у 1 л кип'яченої води. Як правило, прийом перших 2 л розчину хворому призначають по обіді на день, що передує дослідженню; Другу порцію в кількості 1,5-2 л дають вранці в день дослідження. Дія препарату (опорожнення кишечника) не супроводжується больовими відчуттями і тенезмами, починається через 50-80 хв після початку прийому розчину і триває протягом 2-6 годин. Випорожнення кишечника при повторному призначенні фортрансу вранці починається через 20-30 хв після прийому препарату. Застосування фортрансу протипоказане за наявності у хворого неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, непрохідності кишечника, болю в животі невстановленої етіології.

Комп'ютерна томографія

Комп'ютерна томографія (КТ) одна із методів рентгенівського дослідження. Отримання будь-якого рентгенівського зображення ґрунтується на різній щільності органів та тканин, через які проходять рентгенівські промені. При звичайній рентгенографії знімок є відображенням органу, що досліджується, або його частини. При цьому дрібні патологічні утворення можуть бути погано видно або не візуалізуватися внаслідок суперпозиції тканин (накладання одного шару на інший). Для усунення цих перешкод у практику було введено методику лінійної томографії. Вона дала можливість отримати пошарове поздовжнє зображення. Виділення шару досягається за рахунок одночасного руху в протилежних напрямках столу, на якому лежить пацієнт, та касети з плівкою. Наступним етапом була комп'ютерна томографія, за яку її творці Кормак та Хаунсфілд удостоєні Нобелівської премії. Метод дає можливість одержання ізольованого зображення поперечного шару тканин. Це досягається за допомогою обертання рентгенівської трубки із вузьким пучком рентгенівських променів навколо пацієнта, а потім реконструкції зображення за допомогою спеціальних комп'ютерних програм. Зображення в поперечній площині, недоступне у звичайній рентгенодіагностиці, часто є оптимальною для діагностики, оскільки дає чітке уявлення про співвідношення органів. Для успішного та ефективного застосування КТ необхідно враховувати показання та протипоказання, результативність методу в кожному конкретному випадку, дотримуватись алгоритму, що ґрунтується на принципі «від простого до складного». Комп'ютерна томографія повинна призначатися лікарем з урахуванням клінічних даних та всіх попередніх досліджень пацієнта (у ряді випадків потрібна попередня рентгенографія або УЗД). Такий підхід дозволяє визначити сферу інтересу, зробити дослідження цілеспрямованим, уникнути проведення досліджень без показань, знизити дозу променевих навантажень.
  • Комп'ютерна томографія черепа та головного мозку (підготовка не потрібна).
  • Комп'ютерна томографія додаткових пазух носа (підготовка не потрібно).
  • Комп'ютерна томографія скроневих часток (підготовка не потрібна).
  • Комп'ютерна томографія органів грудної клітки (необхідне попереднє рентгенівське дослідження, підготовка не потрібна).
  • Комп'ютерна томографія органів черевної порожнини (обов'язково попереднє ультразвукове дослідження).
  • Комп'ютерна томографія підшлункової залози (обов'язково попереднє ультразвукове дослідження).
  • Комп'ютерна томографія нирок (необхідне попереднє ультразвукове дослідження).
  • Комп'ютерна томографія органів малого таза (обов'язково попереднє ультразвукове дослідження).
  • Комп'ютерна томографія хребців та міжхребцевих дисків (необхідне попереднє рентгенівське дослідження, підготовка не потрібна).
  • Комп'ютерна томографія кісток та суглобів (обов'язково попереднє рентгенівське дослідження, підготовка не потрібна).
Підготовка до КТ органів черевної порожнини (КТ підшлункової залози, малого тазу, нирок).
  1. Вміст двох ампул урографіну 76% розвести в 1,5 літрах кип'яченої води.
  2. Невеликими порціями випити ввечері напередодні дослідження 0,5 л розчину.
  3. Вранці на день дослідження замість сніданку випити ще 0,5 літра розчину.
  4. 0,5 літра (взяти з собою), що залишилися, випити за 30 хв і за 15 хв до дослідження.
Додаткова підготовка до КТ малого тазу. Не мочитися за 30-40 хв до дослідження.

Підготовка до магнітно-резонансної томографії

При МРТчеревної порожнини та органів малого тазу рекомендується утримуватися від їжі та пиття за 5 годин до дослідження. Жодна спеціальна підготовка до МРТ інших органів зазвичай не потрібна. Контраст при МРТ у більшості випадків не використовується, але іноді без нього не обійтись. Контраст вводиться у вену через катетер, ніяких неприємних відчуттів та ускладнень при цьому не виникає. МРТ-контраст вагітним протипоказаний.

МАМОГРАФІЯ

Мамографія- Спеціальний рентгенологічний метод дослідження молочних залоз у жінок з використанням зниженої дози рентгенівських променів.

Цілі дослідження – раннє виявлення пухлин молочної залози. За рекомендаціями Американського онкологічного товариства за методами виявлення ракових захворювань перший раз мамографія має бути зроблена жінці віком після 40 років, віком до 49 років має виконуватися кожні 1–2 роки, а після 50 років – щорічно. Мамографія допомагає виявити в тканині залози зміни, які важко визначити при огляді та промацуванні. Застосовується також для розпізнавання запальних захворювань у молочній залозі, перед призначенням передопераційного опромінення з приводу раку молочної залози та для оцінки ефективності лікування.

Як виконується дослідження?

Рентгенівські знімки виконуються у спеціально обладнаному кабінеті за допомогою рентгенівського апарату для мамографії. Обстеження краще проводити на 7-14 день менструального циклу, коли груди менш болючі. Жінкам у менопаузі мамографія виконується у будь-який зручний час. Під час дослідження жінка стоїть або сидить, груди поміщаються між двома пластинами.

Знімки виконуються при певному здавленні молочної залози. Це робиться для того, щоб зменшити дозу опромінення та отримати знімки вищої якості. Під час дослідження можуть виникнути невеликі хворобливі відчуття. Зазвичай проводиться два знімки кожної залози. У деяких випадках робляться додаткові знімки. Найчастіше це буває необхідним за наявності рубців на грудях після попередніх операцій, а також, коли лікар хоче оцінити деякі додаткові деталі структури залози.

Інформативність методу та його межі. Метод добре зарекомендував себе для раннього виявлення раку молочної залози та широко використовується для обстеження жінок. За допомогою мамографії діагноз раку молочної залози можна запідозрити у 85% випадків, але найважливіше, що у 45% метод виявляє ознаки пухлини на ранніх стадіях, коли ні сама жінка, ні навіть лікар при огляді не помічають нічого підозрілого. У той же час, якщо лікар виявляє якісь ущільнення в залозі, а дані мамографії нормальні, слід зробити біопсію підозрілої ділянки залози, тому що у 15% мамографія не виявляє ознак пухлини. Зазвичай після виконання мамографії знімки проглядаються лікарем. Якщо виявляються ознаки, підозрілі на розвиток пухлини, жінка запрошується на огляд до фахівця, який вирішує питання про подальше обстеження та необхідне лікування. Дуже важливим є порівняння знімків, які виконуються протягом ряду років. Біопсію, тобто взяття тканини залози для гістологічного дослідження, можна проводити під контролем мамографічного дослідження. Надійність методу знижується при малих розмірах грудей, не проводиться дослідження у молодих жінок, а також за наявності імпланту у молочній залозі після пластичної операції щодо її збільшення.

Підготовка до дослідження

Спеціальної підготовки до дослідження не потрібне. Перед мамографією не можна користуватися присипками (тальком) або дезодорантами, які можуть спричинити труднощі або помилки в діагностиці.

Небезпеки та ускладнення

Як і при кожному рентгенологічному дослідженні, при мамографії відбувається вкрай невелика, цілком допустима дія рентгенівських променів. Ускладнений метод не дає.

Ці методи найбільш відомі та поширені. Застосування їх у клінічній практиці налічує більш ніж віковий термін і почалося у 1895 році, коли німецький фізик Вільгельм Рентген у своїй лабораторії ненароком відкрив особливе випромінювання, яке згодом набуло клінічного застосування. Далі йшли дослідження французьких учених Марії та П'єра Кюрі. Сьогодні у радіології величезне значення, як у діагностиці хвороби, так і в області лікування

Їх можна умовно розділити на які не вимагають попередньої підготовки до дослідження та потребують її. Так, при ушкодженнях скелета (переломи, вивихи), травмах грудної клітки та запальних процесів у ній (пневмонія, пневмоторакс, гідроторакс, плеврит) особливої ​​підготовки хворих до обстеження не потрібно. Але в більшості випадків при їх виконанні необхідно суворе дотримання певного стану хворих. Так виконання часом дуже інформативного обстеження черевної порожнини-оглядової рентгенографії живота необхідне вертикальне положення хворого, а за неможливості, положення його на боці (щоб виявити вільний газ у черевній ділянці при перфорації порожнистого органу, рівні рідини в кишечнику, наявність рідини у грудній клітці, спеціальні пози виявлення пошкодження скелета-переломи тощо.

Водночас для проведення рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового трактупотрібна спеціальна підготовка хворих, від якості якої великою мірою залежить достовірність та інформативність результатів дослідження. Характер її залежить від того, які відділи шлунково-кишкового тракту необхідно обстежити. Так дослідження його верхніх відділів(стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка) у хворих з нормальною функцією кишечника не потрібно ніякої спеціальної підготовки до рентгенологічного дослідження, його зазвичай проводять вранці натще. Вранці забороняється будь-який прийом їжі, рідини, куріння. Слід пояснити хворому, що наявність залишків їжі у шлунку, рідини може призвести до неправильного висновку, а куріння перед дослідженням, подразнюючи стінку шлунка, посилює секрецію та перистальтику шлунка. При різко вираженому метеоризмі (здутті живота) і запорах рекомендується очисна клізма за 1,5-2 години до дослідження. При патології шлунка та кишечника за 2-3 дні до дослідження виключають із раціону досліджуваного продукти, що сприяють газоутворенню (чорний хліб, овочі, фрукти, бобові, молоко тощо).

д.). За 14 годин до обстеження хворий припиняє їжу, увечері приймає 30 мл касторової олії, а через 2-3 години йому ставлять очисну клізму з 1-1,5 л теплої води, настоєм ромашки або мильним розчином (5 г дитячого мила). За 2-3 години до дослідження ставлять повторну очисну клізму кімнатної температури. При підозрі на звуження виходу зі шлунка (стеноз) за 2-3 години до обстеження хворому промивають шлунок за допомогою шлункового зонда від залишків їжі та рідини. Результативне дослідження можна провести лише за порожнього шлунка. Як контрастну речовину при дослідженні шлунка та дванадцятипалої кишки використовують завись сульфату барію, яку готують з розрахунку 100 г порошку на 80 мл води.

Рентгенологічне дослідження товстої кишки ( іригоскопія) проводять за допомогою контрастної клізми. Застосування іригоскопії дозволяє визначити форму, положення, стан слизової оболонки, тонус і перистальтику тих чи інших відділів товстої кишки та відіграє велику роль у розпізнаванні її різних захворювань – пухлин, поліпів, дивертикулів, кишкової непрохідності. Під час її проведення необхідно очищення товстої кишки від калових мас. При плановій підготовці хворому призначають легкозасвоювану дієту, що не подразнює кишечник. Протягом 2-3 днів увечері виконують очисну клізму. Вранці на день дослідження знову ставлять очисну клізму. Оптимальним є застосування Фортрансу (макраголу), що найбільш ефективно звільняє товсту кишку від калових мас. Дія макроголу обумовлена ​​утворенням водневих зв'язків із молекулами води та утриманням її у просвіті кишки. Вода розріджує вміст кишечника і збільшує його об'єм, посилюючи перистальтику і тим самим чинить проносний ефект.

Препарат повністю евакуюється з кишківника разом з його вмістом.

Фортранс не всмоктується у кишечнику і не метаболізується в організмі, виводиться у незміненому вигляді. Підготовка хворого до його застосування проводиться так . Зранку за добу до дослідження пацієнт приймає легкий сніданок. Надалі пацієнт не обідає і не вечеряє (тільки солодкий чай). Близько полудня пацієнт готує 3 л холодної кип'яченої води і розчиняє в ній 4 пакетики Фортрансу. Розчин приймають порціями по 100 мл з таким розрахунком, щоб надвечір залишилося 100-200 мл розчину. Дану порцію розчину пацієнт приймає вранці в день дослідження з таким розрахунком, щоб прийом препарату був закінчений за 3 години до проведення процедури. Дозволяється легкий сніданок. Не рекомендується призначення фортрансу при підозрі на кишкову непрохідність, обумовлену стенозуючим процесом у товстій кишці (пухлина). Як контрастну речовину використовують завис сульфату барію (з розрахунку 400 г порошку на 1600 мл води), яку найкраще готувати в електрозмішувачі. Підігріту до температури тіла завись вводять за допомогою клізми.

ПІДГОТОВКА ХВОРИХ ДО ПРОВЕДЕННЯ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ

Дослідження сечових шляхів (урографія) включає оглядову (до застосування контрасту) урографію, екскреторну або видільну (внутрішньовенно вводять контрастну речовину, яку виділяєте нирками і робить видимими сечовивідні шляхи: нирки з балією і чашками, сечоводу і сечовий міхур). препарат вводять через катетер безпосередньо в сечоводи або навіть у ниркову балію для того, щоб заповнити всю сечову систему - від нирки до сечового міхура включно),

Урографія вимагає ретельної підготовки кишечника, щоб скупчення газів і калових мас не перешкоджали виявленню каменів сечовивідних шляхів. Перед оглядовим знімком нирок протягом 2-3 днів виключають із їжі хворого газоутворюючі продукти (чорний хліб, картопля, квашену капусту, бобові, солодкі фрукти, незбиране молоко та ін), не призначають сольових проносних. Напередодні ввечері ставлять очисну клізму із теплої води з настоєм ромашки. Вранці за 3 години до дослідження повторно ставлять очисну клізму. При рентгенологічному дослідженні з контрастними речовинами, що містять йод, за день до процедури ставлять пробу на чутливість.

При алергічній реакції дослідження протипоказане. Вранці в день дослідження можна дозволити хворому випити склянку чаю зі шматочком білого хліба. Перед дослідженням сечових шляхів не потрібно змушувати хворого лежати, а навпаки, рекомендувати йому ходити. За 30 хвилин до дослідження хворий звільняє сечовий міхур і рентгенологічно перевіряють наявність газів у кишечнику. При велику кількість газів повторно ставлять клізму і через 45 хвилин роблять оглядовий знімок нирок. Цим обмежується підготовка до оглядової урографії, завдання якої полягає лише у виявленні ниркової тіні (за якою можна приблизно судити про становище або величину нирок) та великих каменів. При екскреторної урографіївводять у рентгенівському кабінеті внутрішньовенно повільно водорозчинний контрастний препарат. Внутрішньовенне введення препарату здійснює процедурна сестра палатного відділення. При проведенні екскреторної урографії, крім рентгенолога, поруч із хворим повинен перебувати лікар, готовий надати допомогу у разі розвитку нерідкої алергічної реакції на контрастну речовину. Зазвичай при внутрішньовенному введенні розмаїття хворий відчуває слабкий біль або печіння протягом вени, іноді гіркота в роті. Ці відчуття швидко минають. Слід пам'ятати, що випадкове екстравазальне введення деяких контрастних речовин може призводити до тромбофлебіту, некрозу жирової клітковини. При ретроградній урографії контрастну речовину вводять через катетер у сечовий міхур (цистографія) або через спеціальні катетери в ниркові балії. Потім роблять рентгенологічні знімки. За отриманими урограмами оцінюють положення, розміри і форму нирок, стан чашково-лоханочной системи (наявність деформацій) і сечоводів (зміна просвіту, наявність конкрементів), сечового міхура (ознаки аденоми передміхурової залози), визначають функціональну здатність нирок.

19.05.2009

Підготовка хворих та проведення рентгенологічних досліджень шлунка та тонкого кишечника.

Як здійснюється підготовка хворих до рентгенологічного дослідження шлунка та тонкого кишечника?

Хворі з нормальною функцією кишечника не вимагають жодної спеціальної підготовки до рентгенологічного дослідження шлунка.

При патології шлунка та кишечника за 2-3 дні до дослідження виключають із раціону досліджуваного продукти, що сприяють газоутворенню (чорний хліб, овочі, фрукти, бобові, молоко тощо). За 14 годин до обстеження хворий припиняє їжу, увечері приймає 30 мл касторової олії, а через 2-3 години йому ставлять очисну клізму з 1-1,5 л теплої води, настоєм ромашки або мильним розчином (5 г дитячого мила). За 2-3 години до дослідження ставлять повторну очисну клізму кімнатної температури. У день дослідження хворий не повинен пити та палити.

За наявності у шлунку хворого на велику кількість рідини, слизу, залишків їжі (наприклад, при органічному звуженні вихідного відділу шлунка) слід промити шлунок за 2-3 години до дослідження.

При різко вираженому метеоризмі та завзятих запорах рекомендується очисна клізма за 1,5-2 години до дослідження.

Як проводиться рентгенологічне дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки?

Як контрастна речовина при рентгенологічному дослідженні шлунка та дванадцятипалої кишкивикористовують завис сульфату барію, яку готують з розрахунку 100 гпорошку на 80мл води.


Підготовка хворих та проведення рентгенологічних досліджень жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.

Як здійснюється підготовка хворих до рентгенологічного дослідження жовчного міхура та жовчовивідних шляхів?

Для рентгенологічного дослідження жовчного міхура та жовчовивідних шляхівзастосовують найчастіше два основних методи: холецистографію(рентгенологічне дослідження жовчного міхура з попереднім пероральним прийомом рентгеноконтрастного препарату) та холеграфію(Рентгенологічне дослідження жовчних проток із внутрішньовенним введенням контрастної речовини). Перед проведенням холецистографії та холеграфії пацієнт протягом 3 днів повинен дотримуватись дієти з метою попередження метеоризму (виключення сирої капусти, чорного хліба, молока тощо). Скупчення газу в кишечнику, даючи при рентгенологічному зображенні округлі осередки просвітлення, можуть накладатися на тінь жовчного міхура, ускладнюючи правильне трактування даних, що отримуються. Спеціальних обов'язкових очисних клізм, так само як і так званих "жирних сніданків" напередодні дослідження не потрібно. Очищувальну клізму ставлять лише за вираженому метеоризмі.

Як проводиться холецистографія?

При холецистографії хворий напередодні дослідження приймає рентгеноконтрастний йодовмісний препарат (холевид, йопагаост та ін) з розрахунку 1 г на 20 кг маси тіла хворого, запиваючи його солодким чаєм, але 0,5 г через кожні 5 хвилин протягом півгодини. Контрастна речовина, потрапляючи в печінку, виділяється з жовчю і накопичується в жовчному міхурі. При цьому максимальна концентрація препарату у жовчному міхурі спостерігається через 15-17 годин після прийому; тому якщо холецистографія призначена на 9-10 годині ранку, то препарат слід прийняти напередодні ввечері о 17-19 годині. Необхідно попередити хворих про можливість появи у них нудоти та рідкого випорожнення після прийому зазначених рентгеноконтрастних препаратів.

Наступного дня роблять рентгенівські знімки (рентгенограми) жовчного міхура. Як проводиться аналіз рентгенограм жовчного міхура?

При аналізі рентгенограм оцінюють інтенсивність тіні жовчного міхура, його форму, величину, становище, наявність або відсутність деформації, конкрементів (кам'ян) та ін.

Як проводиться дослідження рухової функції жовчного міхура?

Для уточнення рухової функції жовчного міхура хворому дають так званий жовчогінний сніданок (2 сирі яєчні жовтки або 20 г сорбіту в 100-150 мл води), після чого через 30-45 хвилин (краще серійно, через кожні 15 хвилин) роблять повторні знімки скорочувальну здатність жовчного міхура.

Як проводиться холеграфія?

При проведенні холеграфії контрастну речовину (білігност, білітраст та ін.), яка також виділяється з печінкою та контрастує жовчні протоки, вводять внутрішньовенно. З урахуванням можливості алергічних реакцій спочатку вводять внутрішньовенно пробну дозу (1-2 мл) 50 % розчину білігноста або біліграфіну, підігрітого до температури тіла. За відсутності через 5-10 хвилин алергічних реакцій (свербіж, озноб) повільно вводять основну частину препарату. Більше інтенсивне наповнення проток відбувається після додаткового введення хворому 0,5 мл 1% розчину морфіну. Наступні знімки проводять через 20, 30-40 та 45-60 хв після введення контрастного препарату.

Як проводиться аналіз рентгенограм жовчних проток?

На рентгенограмах оцінюють розміри, контури, просвіт внутрішньо- та позапечінкових жовчних проток, наявність або відсутність у них конкрементів, уточнюють концентраційну та скорочувальну функції жовчного міхура. Для більш точного визначення стану загальної жовчної протоки внутрішньовенну холеграфію часто доповнюють проведенням рентгенологічного дослідження дванадцятипалої кишки ( дуоденографія).

Які протипоказання для проведення холецистографії та холеграфії?

Холецистографію не проводять при тяжких ураженнях печінки, підвищеній чутливості до йоду, а холеграфію. крім того, - при гострих запальних захворюваннях жовчних проток, що протікають з підвищенням температури (холангітах), вираженою гіперфункцією щитовидної залози.


Підготовка хворих та проведення рентгенологічного дослідження товстого кишечника.

З якою метою проводиться рентгенологічне дослідження товстої кишки?

Рентгенологічне дослідження товстої кишки (ірригоскопія)проводять за допомогою контрастної клізми. Застосування іригоскопії дозволяє визначити форму, положення, стан слизової оболонки, тонус і перистальтику тих чи інших відділів товстої кишки і відіграє велику роль у розпізнаванні її різних захворювань пухлин, поліпів, дивертикулів, кишкової непрохідності.

Як проводиться підготовка до іригоскопії?

Для підготовки хворого до іригоскопії у його раціоні протягом 3 днів виключають їжу, що сприяє метеоризму, призначають каші, киселі, омлети, відварені м'ясні та рибні продукти. Тричі на день дають внутрішньо настій ромашки, вставляють газовідвідну трубку;

Напередодні дослідження хворому дають перед обідом 30 г рицинової олії, увечері ставлять очисну клізму, краще двічі з інтервалом в 1 годину. Хворий не вечеряє. Вранці хворому дають легкий сніданок і знову ставлять 2 очисні клізми.

Як проводиться рентгенологічне дослідження товстої кишки (ірригоскопія)?

Як контрастну речовину використовують завис сульфату барію (з розрахунку 400 г порошку на 1600 мл води), яку найкраще готувати в електрозмішувачі. Підігріту до температури тіла завись вводять за допомогою клізми.


Підготовка хворих та проведення рентгенологічного дослідження сечової системи.

Як здійснюється підготовка до рентгенологічного дослідження сечової системи (урографії)?

Перед оглядовим знімком нирок протягом 2-3 днів виключають з харчово-хворого газоутворюючі продукти (чорний хліб, картопля, квашену капусту, бобові, солодкі фрукти, незбиране молоко та ін.), не призначають сольових проносних. Напередодні ввечері ставлять очисну клізму із теплої води з настоєм ромашки. Вранці за 3 години до дослідження повторно ставлять очисну клізму. У день процедури хворий не повинен їсти та пити.

При рентгенологічному дослідженні з контрастними речовинами, що містять йод, за день до процедури ставлять пробу на чутливість. При алергічній реакції дослідження протипоказане.

Як проводиться процедура урографії?

За 30 хвилин до дослідження хворий звільняє сечовий міхур та рентгенологічно перевіряють наявність газів у кишечнику. При велику кількість газів повторно ставлять клізму і через 45 хвилин роблять оглядовий знімок нирок.

При ретроградній урографії контрастну речовину вводять через катетер у сечовий міхур ( цистографія) або через спеціальні катетери в ниркові балії. Потім роблять рентгенологічні знімки.


Підготовка хворих до рентгенологічного дослідження бронхів, трахеї та грудної клітини.

Як проводиться підготовка хворого на бронхографію?

Бронхографія- це рентгенологічне дослідження бронхів та трахеї за допомогою контрастних речовин. Під час підготовки перевіряють чутливість хворого до йодистих препаратів, здійснюють постуральний дренаж бронхів, призначають відхаркувальні, бронхорозширювальні засоби, антибіотики. Перед процедурою підшкірно вводять атропін, при необхідності піпольфен, седуксен.

Які особливості проведення процедури?

Бронхографію проводять під наркозом чи місцевою анестезією.

Після процедури протягом 3 годин хворому не дають їсти.

Катетери для запровадження контрастної речовини стерилізують кип'ятінням.

Як проводиться рентгенологічне дослідження грудної клітки?

Дослідження грудної клітки (рентгенологічне та рентгенографічне) проводять без спеціальної підготовки хворого. p align="justify"> Метод фотографування рентгенівського зображення на плівці 7x7 см або 10x10 см носить назву флюорографії.

Ціль. Рентгенографія проводиться з діагностичною метою. Мета підготовки полягає у попередженні газоутворення та очищення кишечника.
Протипоказання. Надмірна маса пацієнта.
Техніка виконання підготовки до оглядової рентгенографії нирок:
1. За 1 - 2 діб до дослідження з харчування пацієнта виключають продукти, що викликають газоутворення:
хліб, молоко, бобові, яблука, виноград. При метеоризмі 3 рази на добу дають настій ромашки або по 2 – 3 таблетки карболену.
2. Напередодні дослідження з другої половини дня обмежують прийом рідини.
3. Напередодні ввечері та в день дослідження вранці ставлять очисну клізму.
4. У день дослідження до виконання процедури дослідження пацієнту не можна приймати їжу та рідину.
5. Через 45 - 60 хв після спорожнення кишечника необхідно доставити пацієнта та його історію хвороби до рентгенівського кабінету. Перед дослідженням пацієнту рекомендують помочитись.
Примітки. У відділенні пацієнтові залишають сніданок. Після дослідження історію хвороби повертають у відділення.

Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії.

Ціль. Дослідження проводиться із метою діагностики. Мета підготовки полягає у попередженні газоутворення та очищенні кишечника.
Показання. Захворювання сечовивідної системи.
Протипоказання. Підвищена чутливість до рентгеноконтрастних речовин, що містять йод (алергічні реакції); протипоказання до постановки очисної клізми
Оснащення. Рентгеноконтрастні речовини: верографін, уротраст; обладнання рентгенівського кабінету.
Техніка виконання підготовки до внутрішньовенної урографії:
1. За 2 – 3 доби до дослідження з раціону пацієнта виключають газоутворюючі продукти: молоко, чорний хліб, бобові, яблука тощо. При метеоризмі лікар призначає карболен по 2 – 3 таблетки 4 рази на добу.
2. Напередодні дослідження з другої половини дня обмежують прийом пацієнтом рідини.
3. Увечері та вранці за 2 години до дослідження пацієнту ставлять очисну клізму.
4. До призначеного часу пацієнта та історію хвороби доставляють до рентгенівського кабінету.
5. У рентгенівському кабінеті процедурна медична сестра відділення внутрішньовенно вводить пацієнту рентгеноконтрастну речовину, що добре виділяється нирками, у дозі 25 - 40 мл 30 - 50% розчину. Потім йому роблять серію рентгенівських знімків.
6. Історії хвороби повертають до відділення після дослідження.
Примітка. Перед введенням рентгеноконтрастної речовини необхідно виявити у пацієнта алергологічний анамнез, наголошуючи на йодовмісних речовинах. Перед дослідженням за 1-2 доби перевіряють індивідуальну чутливість пацієнта до йоду. Для цього дуже повільно вводять внутрішньовенно 1 мл верографіну і спостерігають за реакцією пацієнта протягом доби. При появі сверблячки, нежиті, кропив'янки, тахікардії, слабкості, зниженні артеріального тиску застосування рентгеноконтрастних речовин протипоказане.

Поділіться з друзями або збережіть для себе:

Завантаження...