Як я вчив німецьку. Як не варто вивчати німецьку мову — навчаємось на моїх помилках. Які висновки можна зробити з моєї історії

Сьогодні рівно 10 днів, як я навчаю німецька мова. Точніше, УЧУ – це голосно сказано. Поки я слухаю діалоги, це перша вправа цілої програми для початківців. У своєму читачам цього блогу я побажала кожному з вас скласти список реальних цілей на цей рік і прописати план дій їхнього досягнення. Я поділилася з вами та деякими своїми цілями на 2014 рік, однією з яких є: вивчити німецьку мову на рівні, достатньому для спілкування з іноземцями за кордоном на спільні теми.

Я думала над методикою вивчення німецької і вирішила, що вчити мову по-старому я не хочу і не буду. Не хочу загрузнути в купі підручників та зошит, як було в університеті, де я 5 років вивчала англійську. А якщо ще й школу згадати, то бажання вивчати іноземну мову відпадає начисто!

Я пішла іншим шляхом. Минулого року я писала про свої враження від відвідування, де виступали поліглоти і розповідали про різні методи вивчення мов.

Ніхто з них не зациклювався на книжках, як ми звикли вчитися у школі. На мій погляд, саме звідси і йде нелюбов до вивчення мов – було зовсім нецікаво читати про якогось там Івана Петрова, Джона чи Стіва та містерів Смітів, які встають щодня о 7 ранку, вмиваються, снідають та йдуть до школи чи на роботу . В університеті було вже цікавіше, звичайно, але все одно мені зовсім не хочеться закопувати себе в підручниках))

В наш час, слава Богу, дуже багато змінилося: у методику вивчення ін.мов введено аудіо та відео завдання, та й підручники, звісно, ​​які зараз випускають, нам на той час навіть і не снилися. АЛЕ, як я вже й згадала вище, ніяких підручників я не хочу – надто сильні дитячі спогади))) І, до того ж, не хочу витрачати багато часу на вивчення мови: ні годину, ні тим більше, 2 години на день я віддати не готова. Знаю, багато хто ходить на курси приблизно 2-3 рази на тиждень і проводять по 1,5-2 години, займаючись у групі чи індивідуально. НЕ ХОЧУ!)))

І слідувати деяким порадам поліглотів, які виступають на тій, я теж поки не готова - наприклад, дуже популярний метод - це спілкування з носієм мови по скайпу. Будучи абсолютним нулем у німецькій, я поки не уявляю собі, як я спілкуватимуся по скайпу, наприклад, зі справжнім німцем)))) Залишу цей метод поки що на потім. Вирішила з цим почекати, т.к. у мене зовсім немає бази, взагалі НІ-КА-КИЙ. Я не вчила німецьку і на слуху, як то кажуть, лише кілька слів.

Але на тій же конференції я дізналася, що щоб вивчити мову на більш/менш нормальному для спілкування рівні, достатньо приділяти цьому 30 хвилин на день!Ось це те, що мені треба! Півгодини можна знайти завжди. Але тут є одне АЛЕ і дуже важливе: робити це потрібно КОЖНОГО ДНЯ. Тобто. щодня по 30 хвилин і результат не забариться.

І найголовніше:це бажання та мотивація. Причому бажання має бути дуже сильним, інакше закиньте вже через тиждень!

А тим часом, щоб закласти базу, я купила диск із програмою для початківців із серії «Talk to Me» Platinum. Вони випускають такі диски з вивчення 5-ти мов: англійська, німецька, французька, іспанська та італійська. У мене самий базовий курс німецької, хоча звучить як "початковий-середній", але в будь-якому випадку, номер йде 1. Програма встановлюється на комп'ютер - все інтуїтивно просто. Можна навіть поставити свій індивідуальний план вивчення мови. Але я цього не робила, почала з першої вправи. Коли ви його проходите, блимає наступне, і так по черзі, доки не виконайте все. Природно, у міру проходження матеріалу вони ускладнюватимуться.

Перша вправа– це міні-діалоги на тему піднесення, вітання, знайомства один з одним, як у кого справи, кому скільки років, з'ясування подробиць сім'ї (хто одружений, хто неодружений, чи є діти тощо), хто де живе (у якій країні, у кого якийсь будинок або квартира) та інше.

Кожен діалог складається всього з 4-х пропозицій, і я вже пройшла 13 таких діалогів, залишилося, на мою думку, 3 або 4, щоб закінчити цю першу вправу. Мені дуже подобається і поки що дійсно підходить саме такий метод вивчення. Цілком ненапружений: ви слухаєте та запам'ятовуєте слова, інтонацію, можете переглянути переклад, є картинки до теми (фотографії), також є можливість відпрацьовувати фонетику, слухаючи та повторюючи слова.

Ось із фонетикою мені особисто дуже складно:якось не дуже виходить повторювати все правильно – складні в німецькій мові звуки… Чи це поки що з незвички? Щось дається, а щось не дуже ((Є відмінності від англійської …. До речі, правильність вашого відтворення звуків відображає 7-ми бальна шкала). балів!))) Ну, нічого, фонетика – звичайно, не найбільша проблема у вивченні іноземних мов, хоча хочеться говорити красиво! Мабуть, її і відпрацьовуватиму з іноземцями-носіями, заглядаючи їм у рот і стежачи за рухом мови

Граматика тут теж, природно, торкнулась. І, клікнувши на слово, що цікавить, можна подивитися інформацію про нього, наприклад, відмінювання дієслів. Але я на це не звертаю уваги, а навчаю як є у фразі, не вдаючись у подробиці,чому в знайомому слові з'явилося інше закінчення. Вирішила вчити мову, як дитина. Адже коли народжується немовля, йому ніхто не пояснює, що це слово – дієслово і він ось так відмінюється)))) Дитина просто чує слова і фрази і співвідносить їх з дією, з тим, що відбувається навколо неї і запам'ятовує вже готові висловлювання, без всяких пояснень, відмін і відмін. Я вирішила піти таким же шляхом і не засмічувати свою голову граматичними правилами Нехай все йде своєю чергою.

Може, у цій програмі й будуть окремі уроки, присвячені граматиці, потім розповім вам, т.к. вирішила описати весь процес вивчення німецької прямо на блозі. Це свого роду експеримент!)Я поставила ціль і хочу її досягти: за рік навчитися розуміти і говорити німецькою. Хочу влітку вміти вже спілкуватися з іноземцями на прості теми, тобто зараз на найближчі півроку маю підзавдання – спочатку освоїти розмовну німецьку.

Отже, протягом цих 10 днів:

• Я витратила мінімум свого часу (займалася по 30-40 хвилин на день), слухаючи діалоги та повторюючи за говорящим слова(До речі, темп промови у вправах швидкий, живий!). Розмовляють як чоловічим, і жіночим голосом. По-моєму, цей час я пропустила 2 дні саме у програмі, тобто. не слухала нових діалогів і не повторювала старих, натомість у ці дні я влаштувала собі диктант і прописувала вже вивчені слова, щоб не пропустити жодного дня у вивченні. Таким чином, покладені 30 хвилин все одно були реально відпрацьовані щодня. І тут я зробила для себе один важливий висновок: якщо я хочу швидше досягти бажаного результату і вже швидше почати говорити, то, природно, потрібно якнайшвидше пройти всі вправи (а їх там дуже багато, я більше не можу дозволити собі розтягнути виконання кожної вправи на 10 днів), тому збільшую щоденний час вивчення німецької мови замість 30 хвилин до точних 40-ка. 40 хвилин - це теж зовсім небагато в день, зате з іншого боку за ці додаткові 10 хвилин можна ще по 10 разів повторити кожну пропозицію, і вона точно запам'ятається))))
• Слова вчити треба! Самі на думку вони до вас не залізуть. Тому після кожного діалогу я виписую слова і «вчу» їх протягом дня – не те, щоб навчаю, я на них просто дивлюся: кладу листочок перед собою на столі і ні-ні, та подивлюся на нього, прочитаю одне, друге слово, і запам'ятовуються, тобто. я не влаштовую собі зубріння. Зате влаштовую диктанти))) Делю лист на 2 половинки: зліва пишу слова та висловлювання з діалогів російською, праворуч – перекладаю, потім перевіряю. Це робити треба, якщо ви хочете не лише вміти говорити, а й правильно писати слова. Для мене лист також важливий, тому я запам'ятовую, як пишуться слова.

Мій лексичний запас складає 66 слів. Звичайно, це дуже мало, і я насправді збільшу час вивчення німецької до 40 хвилин на день, щоб справа пішла швидше. Натомість, якщо подивитися з іншого боку, це ВЖЕ 66 нових слів + робота мозку)) Вивчення іноземних мов продовжує життя та мозкову активність! І це вже великий крок уперед, бо ще 10 днів тому я не мала жодного поняття про німецьку мову, і, якби не почала її вчити, так і залишилася б на тому самому рівні, не знаючи, з чого ж почати і як приступити до вивчення мови... так і відкладала постійно.

• І є ще один важливий момент у вивченні іноземної мови – створення мовного середовища навколо себе, про що також говорили на конференції. Я почала з прослуховування радіо, але німецькою мовою там говорять мало, природно, багато музики, і причому саме англомовних пісень, на жаль((Так що, я пішла далі і налаштувала собі в комп'ютері телебачення онлайн (правда, не все йде як онлайн) трансляція, багато передач у записі), але це неважливо, головне – ви постійно чуєте німецьку мову.Так що кожного дня я чую цю мову і ВЖЕ уловлюю в їх промові вивчені мною слова та висловлювання.Мені дуже приємно)) Загальний сенс я ще не розумію.

PS: Мені дуже подобається Австрія, тому трансляцію радіо та телебачення я слухаю і дивлюся з Відня. Не знаю, чи набагато відрізняється австрійська мова від класичної німецької, але, думаю, що на радіо і телебаченні звучить мова дуже близька до чистої німецької, хоча це для мене й неважливо... Мене якраз більше цікавить австрійський варіант німецької

Продовження вивчення німецької читайте.

Привіт, мої дорогі читачі та гості! Ще раз представлюсь (раптом не знаєте), мене звуть Марина Шатц (Marina Schatz).

A1-2. Початок.

Все почалося з того, як я познайомилася по інтернету із симпатичним хлопцем. Згодом виявилося, що він живе в Німеччині. Я закохалась. По вуха. І почала цікавитись німецькою мовою. Вирішила вчити його самостійно, потім німецька з'явилася у мене в інституті, я дуже старалася, робила всі хатки, алеоооо каша в голові залишилася! Так я дійшла рівня між A1 і A2.

Пізніше здала на відмінно цей тест Start Deutsch A1 ( . Сертифікат у руках. Щаслива.

B1. Наступний важливий крок

З хлопцем ми весь цей час активно спілкувалися (не німецькою хаха). Він навіть приїхав на зустріч до Росії. І ось мене осінило поїхати на курси німецької до Німеччини і заразом зустрічатися з ним там.

Записалася на курс B1 на місяць приблизно. Цілий місяць відвідувала курс і зустрічалася після нього з моїм коханим… ах ось був безтурботний і веселий, і романтичний час!

Після моїх занять у Німеччині я отримала лише підтвердження, що я займалася в тій школі. Іспит я не складала.

І ось ... взимку перед моїм від'їздом додому на мосту мій дорогий і ненаглядний зробив мені пропозицію руки та серця. Воооот я була щаслива ... ІІІІ у мене з'явився ще більший стимул вивчити мову! Ми почали збирати документи (на той час універ я закінчила), отримала візу нареченої, маючи сертифікат А1.

Переїхавши до Німеччини, я пішла на інтеграційні курси достатньо гарну школуна рівень B1. Склала іспит. Сертифікат отримано. Я рада. Але цього мені мало. Я пішла далі.

Матеріали на німецький рівень B1 дивись тут >>>

B2. Складно, але опрацьовуєш всі свої Skills!

Я обрала курс B2+Beruf, тому що хотіла працювати. А мої знання на B1 мені не давали тієї впевненості у спілкуванні з німцями, яку я хотіла. Загалом, бідний мій мозок хаха.. Я навчалася щодня з ранку у школі 4 години, після 4 години вдома. Плюс спілкування на вулиці, а-ля у магазині.

Так, цей рівень був складним, але він багато дав мені. Багато знань граматики добре закріпилися, каша пішла з голови, з'явився досить добрий (але не ідеальний) словниковий запас. Загалом, B2 + Beruf прокачав мої німецькі знання.

C1+Beruf. Ну Вапшеєї. Навіщо?

А для того, щоб усі сертифікати були в колекції. Хаха))))

Насправді, я отримала можливість безкоштовно зробити цей рівень і, звичайно ж, скористалася цим. Плюс, я від багатьох чула, що на хорошу роботу беруть із рівнем від C1. А мені потрібна була хороша роботахахаха…ну..

Отже, цей рівень просто АХТУНГ! Я думала, що я не здам його! Дуже важко було. Так, це типу повторення всієї граматики, але тут ще дуже багато лексики, причому специфічної, для роботи. Потрібно було дуже багато складати діалогів, рефератів, говорити про будь-які теми. Загалом з курсу здало цей рівень лише кілька людей разом зі мною. Досі згадую із мурашками цей іспит і як я там тупіла. Отже, сертифікат є!

Статті на рівні B2-C1 тут >>

C2 Рівень. Зовсім з глузду з'їхала?

Так, збожеволіла я напевно. Але мені потрібний цей сертифікат. Зараз розповім…

Після того, як я отримала сертифікат C1 + Beruf, я влаштувалася на роботу учителем до німецької школи і досі працюю тут. Викладаю усі предмети, які навчають учні. Спочатку було складно вливатися в німецьке суспільство. Хоч у мене і був цей C1, але все ж таки я дуже багато не розуміла, що кажуть колеги, та й діти. Мені постійно доводилося прислухатися до того, що вони кажуть, із напруженими вухами та мізками. Це жесть. Але по-тихеньку я звикла і вивчила ще купу слів на додачу, а інші мовні вирази закріпила. І що можу сказати, на роботі чи в уні німецька мова вчиться швидше і говорити починаєш не як черепаха, а нормально.

А навіщо мені тепер C2? Просто тому, щоби підвищити свій рівень у роботі. Мені це потрібно.

Зараз я навіть не знаю, чи зможу я здати С2 чи ні, але спробую. Поки що думаю готуватися самостійно тому, що часу на курси немає через роботу і малюка. Ех ... а так хотілося б!

Що ж мені допомагало вивчати німецьку мову?

1. На перше місце я звичайно поставлю - БАЖАННЯ. Велике гаряче бажання. Інтерес до мови.

Нема інтересу? Зацікався, зрозумій НАВІЩО тобі ця мова! Хочеш комфортно жити в Німеччині та працювати на нормальній роботі — ось тобі й інтерес його вивчити, чи потреба. Необхідність також дуже мотивує.

2. Курси німецької саме у Німеччині(або хоча б у Ґете інституті при посольстві, або як варіант викладач носій мови). Детальний досвід тут >>

Курси дисциплінують, дають можливість спілкуватися німецькою не тільки з самим собою та вчителем, а й з іншими учасниками курсу.

3. Читання.

Читання книг мені дуже допомогло. Я читала вголос практично щодня. Навіть чоловік мене іноді примушував. Бідолашний, його вуха напевно в трубочку згорталися хахаха. Читання вголос дуже покращує вашу мову, а читання про себе покращує думки німецькою.

Він досить живий цей серіал, легкий та дуже інформативний у плані лексики. Я просто любила його дивитися і повторювати за ними те, що герої говорили. Цікаві для мене фрази записувала. Дуже важливо повторювати, як папуга (але усвідомлено) за носіями мови. Будьте мавпочками і папужками, повторюйте всі цікаві фрази німецькою, які говорять носії.

5. Картки.

Я багато чого вчила за картками, які сама складала. Це були картки і з лексикою та з граматикою. Щодня по них можна займатися. Я навіть склав свої картки з лексикою на A1-2 для своїх читачів (). Ще дуже гарні вони в дорозі, роздрукувала собі, поклала до кишені, їдеш та навчаєш, закріплюєш.

6. Спілкування із носіями німецької мови.

Це може бути вчителька з курсів, друг/подруга твоєї половинки, а найкраще колеги та робота або університет та студенти. На роботі та в універі найкраще навчається мова.

7. Додаткові матеріали.

Я купувала різні курси, підручники, як онлайн, так і в друкованому вигляді, диски з аудіо, завантажувала всякі списки слів, журнали німецькою. До речі, можу порадити журнал Deutsch Perfekt().

8. Радіо та німецька музика.

У машині я постійно слухала радіо, німецьку музику, новини, радіо шоу. Так, спочатку я нічого до ладу не розуміла. Але, повірте, коли слухаєш щодня одні й ті самі фрази (наприклад із вставок шоу), то вони просто вже сидять у тебе в голові і ти їх сам уже разом із ведучими радіо промовляєш. Все радіо тут

9. Програми на смартфоні.

Дуже багато різних додатків для вивчення мови німецької. Просто вбийте у пошук Deutsch lernen і вилетить вам стільки програм! (список цікавих додатків)

10. Wortschatz.

Вчіть слова не окремо, а у фразах/пропозиціях! Так набагато ефективніше! Щодня по 5 пропозицій! Хто може більше – аплодую!

Сподіваюся більше не з'явиться у вас це питання «Як вивчити німецьку мову»! Було б класно, якби ТИ у коментарях тут розповів(ла) про свій досвід вивчення мови та який рівень на даний момент. Дякую та бажаю Успіхів!

Вивчайте німецьку мову з цікавістю! А я намагатимусь Вам у цьому допомогти 😉

Примітка: це переклад статті Олександра Сваневика. Автор визначає особистий досвід.

Ця стаття - короткий викладексперименту, який я розпочав у січні 2015 року: вивчити німецьку за 30 днів.
Перед початком, зроблю 3 застереження:

• “Вивчив німецьку мову” означає, що я можу говорити на прості теми та розумію цю мову (в усному та письмовому вигляді). Я не навчився вільно розмовляти німецькою за цей час.

• Я не претендую на оригінальність усіх ідей у ​​цьому тексті. Мене надихали книги Баррі Фарбера та Бенні Льюїса.

• Моя рідна мова – норвезька. Це дало мені перевагу, тому що він лінгвістично близький до німецької.

Якщо хочете швидше читайте. На додаток до загальним порадамя створив кілька корисних файлів для вивчення мови.

Кожен день я вправлявся по 30-60 хвилин протягом 30 днів (місяця), тому часу витратив не так вже й багато.

5 принципів ефективного вивчення іноземної мови

У мене є гіпотеза, що є 5 принципів вивчення мови. Мета експерименту – перевірити їх на “міцність”. Ось вони:

1. Поставити чітку мету.
2. Говорити з першого дня.
3. Зосередитись на часто використовуваних словах.
4. Поринути у мову.
5. Слідкувати за розвитком.

Нижче поясню, як використовував ці принципи.

1. Поставити чітку мету.

Я наслідував підхід для постановки мети. Мета — вивчити німецьку якнайкраще за 30 днів. Якщо в деталях, то я збирався виконати такі ключові цілі:

1. Вивчити 1000 найчастіше використовуваних слів.
2. Вивчити напам'ять 10 пісень.
3. Вміти говорити на побутові теми із друзями.

1 і 2 пункти хороші тим, що вони вимірюються. Але головним пунктом для мене був пункт №3, хоча він нечітко сформульований. Щоб зробити його відчутним, я замовив квиток до Берліна і вирішив, що всі вихідні говоритиму з другом тільки німецькою.

Раз я задумав слідувати плану, я розповідав усім, що вивчу німецьку за 30 днів. Мета такого вчинку – суто психологічна. Я наслідував план, щоб не виглядати повним ідіотом. Протягом 30 днів мене завжди запитували: “Ну як там вивчення німецької?”. Я відповів: “Sehr gut, danke!”.

(Потаємно від інших я придумав, що запишу в Берліні відео, на якому говоритиму на Deutsch. Що я й зробив 29 день. Але позбавлю вас від незручного відео, вже розміщеного на Фейсбук.)

2. Говорити з першого дня.

Найбільшу помилку, яку я міг зробити при вивченні мови — відкладати розмову нею, «поки не буду готовий». Мова – як м'язи. Поки ходиш у спортзал – ти гаразд. Решта - прокрастинація і лінощі.

Щоб виконати пункт №2, переді мною стояло завдання — завести друзів, які розмовляють німецькою або навчаються йому. Я попередив їх, що буду онлайн на 30 хвилин кожен день о 20:00 на сайті appear.in і скинув свій URL. Я зумів зібрати 5 людей. Ніхто з них не був носієм мови, але деякі вільно спілкувалися німецькою (що надзвичайно важливо!), інші тільки починали.

Щоб залишатися в рамках цільової мови і не переходити на англійську чи норвезьку, я створив Cheet Sheet (листок із підказками), який містив необхідні фрази. Цей листок не давав мені згасати і нагоді мені в онлайн бесідах.

Наслідуючи аналогію "мова - це м'язи", я голосно повторював усе, що чув чи читав німецькою мовоюна самостійних заняттях. Порівняно з пасивним прослуховуванням та читанням, таке повторення відбивається в мізках.

3. Зосередитись на часто використовуваних словах

Якщо ви не знаєте закону Зіпфа, то здивуйтеся таким фактом: 100 найуживаніших слів — становлять 50 відсотків лексики у німецьких фільмах. Візьміть паузу та поміркуйте про цей факт. Це означає, що майже кожне слово у німецькому фільмі — із топ-100.

Ілюстрація до закону Зіпфа

Я знайшов список і створив файл у GoogleDocs з 1000 найуживаніших слів. Вони становлять 75% всіх слів німецьких субтитр. Завдання: запам'ятати їх значення до 30 днів. Я запам'ятовував по 30-35 слів на день. Наскільки можливо, я користувався родинними зв'язками з англійською та норвезькою, щоб вивчити їх. Раз на тиждень я експортував їх до Anki і тренувався з них.

"Частотний" лист - серед крутих ідей, які мені спали на думку. Він послужив якорем для подальшого навчання.

Для випробування словникового запасу я намагався читати німецькі газети та книги, підкреслюючи невідомі мені слова. Після прочитання сторінки або абзацу я підраховував кількість відомих і незнайомих мені слів (обчислюючи коефіцієнт words known / total words in text). Наприкінці періоду навчання коефіцієнт був 80-85%. родинні словаз англійською, норвезькою та контекст допомогли мені підняти 75% з топ-1000.

4. Поринути у мову.

Змінив мову на німецьку у Фейсбуці. Подивився купу відео на Yabla.

Коли я вивчив текст пісень, я прослуховував їх і співав щоразу, коли був вільний час. Я навіть записував спроби грати пісні на гітарі. Тільки відео вам не покажу)

Запам'ятати, тільки прослуховуючи пісню складно. Тому спочатку я перечитував їх по 5-10 разів, не запам'ятовуючи. Я використовував Lingqі легко визначав якісь слова в пісні для мене незнайомі, коли слухав нову пісню.

5. Стежити за розвитком.

Top 1000 Words spreadsheet чудовий тим, що будь-коли я знав, скільки я вже запам'ятав. Так як я знав частотність кожного слова зі списку, я підраховував "обсяг" німецької, яку я вже встиг вивчити.

Також я вів простенький щоденник у Evernote з описом дій протягом терміну занять. Тільки один день із тридцяти я нічого не робив.

Інші моменти у вивчення німецької за місяць

Я пройшов курс RocketLanguages, але завершив тільки перші 3 модулі.

На 27 день я встановив Duolingo та пройшов тест на знання 10 рівня. Клас!

Я не вчив граматики. Це було правильне рішення. Я не мав завдання навчитися говорити як чистокровний німець за 30 днів. Щоб освоїти відмінки, я придумав таку схему. Я запам'ятовував набір з 4 пропозицій на кшталт: "The man gave the book to the boy" - по одному реченню для кожного роду плюс множина. Зазубрити чотири пропозиції в рази легше, ніж мучитися з таблицею відмінків.

Висновок

Підбивши підсумки, скажу — я досяг мети.

Я вивчив 1000 вживаних слів (додамо ті, які я не відстежував за таблицею).

Тепер я знаю напам'ять 10 німецьких пісень.

Я з'їздив до Берліна і круто провів там вихідні з другом Даніелем. Він навчив мене пускати повітряного змія.

Якщо хочете самі спробувати такий підхід, то вам таблиця.

От і все! Або ця стаття надихне вас на 30-денну мовну пригоду, або ви вважаєте мене божевільним. У будь-якому випадку, дайте знати, що ви думаєте про мій експеримент!

Вже дуже багато людей багато разів сумнівалося чи питало, як так добре я вивчив Німецьку.
І сьогодні я вирішив розповісти, що я робив для вивчення німецької до першого в'їзду до Австрії з робочої візи у 2009 році.
Передумови - нульове знання німецької, англійської в школі з 8-го по 10-й клас. Після в рамках інститутської програми технічна англійська на тему "електроніка та мікроелектроніка" читання технічної літератури без словника. Останнє заняття з "англійської" було у 1999р. У здібностях до мов помічений не був. Всі.

Тож мені допомогло освоїти німецьку в рамках розмовного, але з ухилом у певну тематику - "гірськолижний спорт".

Перше, і найголовніше, що у мене було - це мрія. У 2008 році я зрозумів, що хочу жити в Австрії, і це давало мені сили працювати з репетитором чи самостійно в Росії. Я знаю багатьох людей, які потрапили в Австрію з волі випадку, вони досі не знають німецьку.

Друге. Репетитор. Мені пощастило... чи не пощастило, як сказати, але моїм репетитором була моя Теща. Вона ж декан Факультету Іноземних Мов та Міжнародної Комунікації (ФІЯМК) та викладач кафедри Германістики Тверського Державний Університет. Мій викладач була зі мною сувора і неупереджена. Або не, якраз із пристрастю.

Перша частина занять була з 24 лютого 2008р. до 4 квітня 2008р. І після 10 днів самостійних занять. З репетитором я займався через день плюс три годинні щоденні самостійні заняття.

Книга з якої ми займалися була Deutsch - Warum nicht? (Частина I). Її ви можете повністю подивитися скачати та прослухати на сайті виробника.

Я визнаю, що був абсолютно неосудним учнем. Я ставив тисячу питань, на кшталт: "а чому ви даєте в інфінітиві артикль der а ось тут написано des?". Лариса Михайлівна, не звикла кричати на учнів, які порушують стандартний план навчання, терпляче пояснювала мені те, що "мені не треба поки що знати". На кожен вислів "Німецька - це дуже логічна мова", що завершує кожне чергове правило мови, я знаходив винятки, які, ви вже знаєте, мені не треба поки що знати. Далі по колу.

У підсумку за півтора місяці я точно пройшов програму, що перевищує запланований обсяг рази на три.
Ми не робили особливого наголосу на вимову чи граматику – головне було не боятися комунікувати з усіх питань на базовому рівні.

Важливий момент, що я робив неодмінно - я виписував ВСЕ у зошит-словник. Я розбирав усі слова до корінної форми, для іменників знаходив артиклі, та освіту множинної форми. Для дієслів я виписував усі форми.

Ось приклад моєї робочого зошита. Перший лист - це виписані зустрінуті мною нові слова, другий і третій - вже опрацьовані слова.

За місяць у моєму словниковому обороті було близько 500 чітко зафіксованих слів та понад 2 тисячі слів у принципі. Через місяць я міг складати тексти, хай і з помилками, і непогано розповідати, хто я і звідки.

З Моїм першим репетиторомми пройшли DWN teil1 до 17 уроку. І на цьому все скінчилося. Після була 2-тижнева перерва, і ще 10 днів я успішно виконував домашнє завдання.
Але... Нові ідеї почали захоплювати мене, потім я став директором страхової компанії і займатися німецькою мені стало просто ніколи, та й сил просто не залишалося.

З 14 квітня 2008р. по 25 жовтня 2009 року у мене не було жодних занять, і жодних зусиль з вивчення німецької я не прикладав. Єдине, що було, я звертав увагу на німецькі слова. На пачках прального порошкуна упаковці котячого корму, на печінках. Скрізь. І дбайливо збирав ці уривки упаковок. Таке збирання виглядало реальним "бзиком".

Опустимо всі мої пригоди у ці півтора роки. Головне, що було – це отримане нами 25 жовтня 2009р. підтвердження, що мені з дружиною дадуть робочі місця у гірськолижній школі.

З цього моменту мої заняття німецькою продовжилися. Проте вчити граматику часу вже не було.
Тепер зі мною займалася моя дружина Маша, вона дипломований перекладач та викладач німецької. Маша знайшла унікальний документ німецькою, публікую вперше, теоретична частина навчання інструкторів з лиж та сноуборду.

Мені було незрозуміло все, Маші – все, що пов'язане із професійною термінологією. Тому ми щодня удвох пробиралися через нетрі термінів, заняття були приблизно три години на день.
Цю презентацію ми читали до відльоту 2 грудня 2009р. В аеропорту було наше передостаннє заняття з Машею. Після прильоту ми в'їхали в готель і таки дочитали цю презентацію до кінця.

ВСІ. Моє вивчення німецької та робота з репетитором із Росії закінчилися. Це повна історія мого знайомства з німецькою мовою.

Після навчання в країні - як воно проходило описано в моєму опусі перші 180 днів гірськолижного інструктора. Вибачте, що не перенесу цю книгу в ЖЖ.

Письмовий іспит німецькою для мене був кошмаром, але я його склав, як і практику. Так я став австрійським гірськолижним інструктором.

Більше німецьку спеціально я не вчив, перший сезон я працював, в основному, з німцями і я їх вчив лижам, вони мене поправляли німецькою.

Через півтора роки директор школи сказав, ну ось Макс, тепер з тобою хоч поговорити можна.

У грудні 2012р. без підготовки я склав Австрійський державний іспит з німецької на рівень A-2

Насамкінець можу відзначити, що до і під час навчання я змушував себе рахувати німецькою в умі, наприклад, коли судоку вирішував, це ви побачите в моєму опусі "180 днів". Будь-які роздуми в мозку я намагався робити німецькою, і якщо в голові було порожньо (теоретично) - то просто повторював як мантру те, що говорив викладач. І завжди намагався комунікувати якнайбільше з німцями.

У мене був мозковий затік, коли я не міг з себе видавити ні звуку. Це був день кошмару 3 грудня 2009 року.

У мене було пару місяців дурня, коли мені здавалося що я перестав розуміти німецьку. Виявилося, це була ознака переходу на новий рівеньрозуміння.

Але по-справжньому непогано я став розуміти німецьку, коли . Але це потрібно набагато пізніше, точно не на початку.

І на додаток до всього, є ще кілька зауважень, я їх уже написав одного разу до питання ЖЖ повзувача "Чи варто вивчати англійську мову, якщо я їм поки не користуюся?"

В основному все моє вивчення німецької відбувалося в Тиролі методом спілкування.

Нещодавно я був на дні відкритих дверей школи мови BIFI в Інсбруку. Там було 18 майстер-класів з мовами, і я міг відвідати будь-яку цікаву мені мову.

І ось так, як мене вштирила німецька, коли я зрозумів навіщо він мені, зараз мені сподобався так само італійська. І ще, може, іспанська. Був ще на норвезькому майстер-класі, не покотило, негарний він якийсь.

Це я до чого. Добре Мова ви зможете вивчити тільки коли зрозумієте навіщо вона вам потрібна. На прикладі моєї англійської. він мені не потрібний, і я його зовсім не знаю.

Вам буде цікаво вивчати мову, коли сама мова вам подобатиметься. для мене такими мовами є італійська та німецька. французька начебто гарна, але нечитаність купи буків у словах зносить геть моє задоволення від логічності мови.

Ну і останнє... поки ви не зміните внутрішню парадигму ставлення до мови "а раптом знадобиться" на "мені це треба" - мотивувати себе буде набагато складніше.

І так, я забув сказати... Австрійська – це зовсім не Німецька. Мамі привіт.

P.s. Розкажіть у коментарях ваші історії вивчення мови. Це справді може допомогти багатьом.

Запитуючи мене про те, як я вивчила німецьку, люди сподіваються почути лаконічну історію, яку вони зможуть повторити. Наприклад, я ходила на якісь супер курси. Або що я займалася у якогось супер-викладача, який може витягнути твій рівень на С1 за два тижні. На жаль, у мене немає чарівної пігулки.

Зараз, навчаючи німецької, я знаю, як швидко та впевнено заговорити іноземною мовою та як прибрати акцент. Це знання ґрунтується на моєму педагогічному досвіді, але ніяк не на особистому. Тому що той шлях, який я пройшла, вивчаючи німецьку, був неймовірно довгий і тернистий. Розповідаю свою історію.

Школа

Я почала вивчати німецьку ще в школі, оскільки школа була «з поглибленим вивченням німецької мови». Цю фразу я взяла в лапки, тому що назвати її "з поглибленим вивченням" було важко. Німецький викладався тричі на тиждень. Здавалося б, результат має бути в наявності. Але результату не було. Озираючись назад, розумію, що заважали такі фактори:

• Вчителі викладали неймовірно нудно.Сконцентруватися німецькою заважали постійні зауваження про домашні завдання, для тих, хто їх не зробив, затяжні попередження, що скоро насувається контрольна, скарги вчителів на життя тощо. Неможливо було зосередитись і пройти за кілька занять одну тему, бо половина уроку проходила російською та обговорювалося щось далеке від теми.
• Підручники були незрозумілі. Вчителі з гордістю замовляли дорогі підручники з Німеччини, в яких не було жодного російського слова. Глави підручників були короткі, правила пояснювалися німецькою, коротко і зі складними прикладами. Працювати з таким підручником вдома та виконувати за ними домашні завдання було неможливо. Тому що спочатку треба було перекласти усі незнайомі слова. А електронних словників тоді ще не було.
• Теми підручників також були нудні для школяра– захист довкілля, медіа, сільське господарство в Німеччині. Із приємних тем – свята. Жодних тем для повсякденних розмов, актуальних для школярів.
• Викладачі німецької змінювалися щороку.І щороку – нова система навчання, контролю та нові правила. Через регулярну зміну вчителів мова викладалася.
• Нова тема уроку розпочиналася незалежно від того, закріпився попередній матеріал чи ні.

У таких умовах вивчати німецьку мову було не те що неприємно, це було справжнє катування.

Репетитори

У випускному класі я почала займатися з репетиторами з німецької мови, щоб вступити на факультет романо-німецької філології. Це були заняття, які іноді відбувалися індивідуально, а іноді в маленькій групі, принесли мені найбільший результат. Завдяки лише присутності системи у подачі матеріалу, я вивчила практично всю німецьку граматикута розширила словниковий запас. Я успішно склала вступний іспит до ВНЗ, але пізніше багато з вивченого забулося. Чому? Тому що й у репетиторів були «проколи»:

• По-перше, консервативні методи викладання, як мені бачиться зараз. Вона змушувала мене вчити тексти напам'ять та розповідати їх. Розповісти напам'ять про свою сім'ю, про похід у кіно, про улюбленого письменника та рідне місто. Заучування напам'ять — це один із відомих методів вивчення мови у 60-х роках, який через якийсь час офіційно скасували у Німеччині через неефективність. Дивно, що через 50 років репетитори у Росії продовжують викладати з цього методу. Заучувати 20 тем мені потрібно і в школі для складання усного іспиту.
• Граматику я тренувала в основному за методом «розкрий дужки в реченні»і «переведи пропозиції з російської на німецьку». Після півроку виконання таких вправ граматика йшла автоматом, але швидко забувалася, варто було лише кілька тижнів не займатися мовою. Пропозиції з вправ часто не були пов'язані з повсякденними темами, а заучування одних і тих прикладів призвели до того, що я не могла імпровізувати, говорячи мовою. Могла говорити завченими фразами, але щойно крок убік – повне гальмування та .

Підсумок: через рік занять я могла зробити усі вправи в книжці з граматики за один раз. Могла вивчити текст на дві сторінки напам'ять та розповісти його. А висловлювати повсякденні думки не могла.

Університет

Далі йшов університет, де перші два роки інтенсивно викладали німецьку мову.
Знов уроки німецької.
І знову невдало.
Знову складні тексти, заучування, виконання банальних граматичних вправ, знову чомусь засоби масової інформації та захист довкілля. Ну що вони всі чіплялися з цими темами? Схоже, нас готували до наукових конференцій з екології. Мотивація вивчати німецьку поступово опускалася до нуля.

Коли ж теми були цікавими та актуальними, наприклад, робота та кар'єра, тексти раптом були скопійовані з великих журнальних розворотів у зменшеному вигляді на сторінку А4. Такі тексти, де букви розміром 6px було неможливо читати, не зламавши при цьому очей.

Весь університет я спиралася на знання, які здобули на заняттях з репетитором і це був лише середній рівень. У цьому я переконалася, коли потрапила на курси німецької мови у Саарбрюкені, а також коли у нас викладали гостьові професори з Німеччини. Один професор викладав переклад з німецької на російську. За всі заняття ми не змогли перекласти жодну пропозицію без помилок.

З третього до п'ятого курсу німецька викладалася вже рідше, а на перший план вийшли дисципліни з літератури, теоретичної лінгвістики та другий іноземний. Думаю легко можна уявити, як скотився мій німецький рівень до п'ятого курсу.

Я більше не пам'ятала заучених текстів. Багато слів теж випали. Довелося знову взятися за справу, але ходити до репетиторів уже не хотілося. Та й, до того ж, я на п'ятому курсі філфака, без п'яти хвилин викладач – і беру уроки у репетитора? Та це просто смішно.

Практика у школі

На п'ятому курсі я проходила практику вчителем німецької мови в одній школі. Здобувши неприємний досвід із власної школи, я передчувала, як добре викладатиму німецьку мову. Адже я знаю особисто, як це було і що треба покращити. Але все вийшло не так.

З групи у 12 осіб лише дві-три активно відповідали на уроках. Решта, схоже, надто звикла до того, щоб їх змушували щось відповідати. Ну це можна виправити, думала я. Принесу кілька ігор, картинок, влаштуємо щось цікаве і почнуть працювати всі. Не тут то було. Через кілька занять куратор заявила мені, що я неправильно викладаю.

- Де оцінки? Ти маєш ставити оцінки за урок. Усім.

- За кожен урок?- Здивувалася я - але я не влаштовувала перевірок чи тестів, нічого такого, за що можна ставити оцінки. Ми просто розбирали тему та робили вправи.

— Ну і що. Учні повинні отримувати оцінки за урок.

Зрозуміло. Не дивно, що учні боялися щось сказати. Тому багато хто сподівався відмовчуванням заробити хорошу оцінку. Мовляв, я не сказав жодної помилки і взагалі не зробив нічого такого. У результаті лише страх, ворожість та повна відсутність бажання працювати на уроці. Мені так і залишилися невідомі цілі та пріоритети викладання мови у школі.

Життя у Німеччині

Потрапивши до Німеччини, справа спочатку пустилася на самоплив, у хорошому розумінні. Я думала, що поживши в Німеччині, німецька покращиться сама собою. І таке частково сталося. Багато фраз і вживаних слів швидко увійшли до повсякденного лексикону.

Але були й мінуси. Несвідомо переймаючи ті чи інші фрази від німців, я іноді переймала помилки. Або з інших іноземців, чи висловлювання з діалекту, які у моїй промови звучали недоречно. Сама я довго не помічала цього, а німці з ввічливості мене не виправляли. Таким чином, багато місяців мова залишалася на одному рівні.

Потужний стрибок у мові відбувся лише через два роки життя в Німеччині на завершальному етапі магістратури в Марбурзі. Доценти в університеті говорили чітким та зрозумілою мовою. Не у всіх доцентів німецька була рідна мова, але навіть іноземні викладачі говорили чудово. На семінарах ми постійно щось обговорювали чи виконували групові завдання – звідси безперервне багатогодинне спілкування німецькою мовою. І звичайно, письмові домашні роботи по 15 друкованих сторінок дали результат.

Я не ходила в Німеччині на курси німецької (здавалося б, навіщо?), але спочатку самостійно вчила німецький будинки за підручниками – тренувала вимову, вчила слова та фрази, яких не вистачало у повсякденних ситуаціях, працювала над помилками. Я активно просила мовних носіїв виправляти мої помилки. І давала їм письмові роботи на перевірку. Дедалі частіше я помічала, як багато я вивчила неправильно. Чи не той артикль, не той привід, не туди наголос чи ціла фраза, яка недоречна в даному контексті.

Чому так сталося? Можливо, хтось із моїх вчителів німецької в Росії теж щось вивчив з помилкою і передав це мені. Буває. Іноді і є помилки, як граматичні, так і смислові. Ну і в інтернеті теж повно безкоштовних німецьких уроків з помилками.

Ось такий довгий шлях. Загалом моє вивчення німецької до рівня повної впевненості у всіх темах і ситуаціях зайняло близько семи років. Сім років для того, щоб говорити без довгих роздумів, грубих помилок, без сильного акценту.

Про акцент

Вимова я тренувала окремо та усвідомлено. Якщо дитина може без занять опанувати іноземною мовоюяк рідним і говорити без акценту, то дорослій людині набагато важче це зробити. Тому я займалася як сама, і з викладачами. Вслухалася, як кажуть німці, у чому основні помилки російськомовних, шукала методи та вправи.

І мені стало ясно одне – акценту можна позбутися, але вимову потрібно тренувати регулярно. Якщо закинути тренування, акцент повертається знову. Тобто правильна вимова забувається так само, як слова чи граматика, якщо перестати практикувати їх.

Які висновки можна зробити із моєї історії?

Зараз я викладаю німецьку в університеті Марбурга і розумію, що сім років — це надто довгий термін. А все тому, що моє навчання не мало системи. Спочатку школа, потім репетитори, потім щось у виші, а далі самостійне навчання у вільний час. Та й теорія у тому, що можна швидко вивчити, поживши у країні, не підтвердилася.

Без систематизованих занять не вдасться швидко вивчити мову. Окремі слова, фрази, трохи граматики – це реально. Красиво та впевнено говорити – ні.

При системному підході навчання весь мій семирічний похід можна скоротити до 12-17 місяців навіть без перебування в країні мови. Про те, що я розумію під системним підходом, я написала окрему статтю, читай.

Усім успіхів!

Як не варто вивчати німецьку мову — вчимося на моїх помилках was last modified: Листопад 2nd, 2018 by Катерина