Яка релігія у Болгарії. Релігія болгарії республіки. Які релігії в Болгарії, крім християнської

Традиційною для Болгарії релігією є східне православ'я, яке сповідує близько 85 % населення країни.

Болгарською державою гарантовано свободу віросповідання, а церкву повністю відокремлено від держави.
Традиційною для Болгарії релігією є східне православ'я, яке сповідує близько 85 % населення країни. Протягом усієї історії формування болгарської нації воно відігравало в цьому процесі одну з основних ролей. За часів панування Османів саме православна церквадала можливість болгарам зберегти власну мову, а також здебільшого – самобутність культури. Сьогодні церква Болгарії автокефальна, керується болгарським патріархом. Богослужіння здійснюється болгарською мовою.

Серед населення Болгарії є і представники православної церкви Вірменії. Більшість їх є нащадками біженців із Туреччини, які осіли на території Болгарії на початку XX століття, під час розв'язаного младотурками геноциду вірмен.

Турецьке панування не пройшло безслідно – близько 13% болгар сповідує іслам. За часів, коли в Болгарії господарювали османи, вони всіляко насаджували власну релігію, забираючи у православної церкви храми та перетворюючи їх на мечеті. Коли Турецьке ярмо було скинуто, більшість таких мечетей знову повернули православної церкви і набули свого первозданного вигляду і призначення.

На сьогоднішній день на території Болгарії проживає не менше 713 тисяч мусульман лише турецького походження. Основні регіони їхньої локалізації – північний схід та район турецького кордону. Крім того, кілька інших етнічних груп також є мусульманами. 131 тис становлять помаки - нащадки насильно звернених в іслам болгар, 103 тис - цигани, а також нащадки татар і черкесів, які в XIX ст. російської армії, що рухалася у напрямку Кавказу. Більшість болгарських мусульман ставляться з сунітам, хоча налічується і 80 тис шиїтів.

Болгарія чисельність населення якої, за останні рокизростає незначними темпами, але біля країни різко активізувалася діяльність не православних конфесій, насамперед, католиків, і навіть різноманітних сект. Католиків, наприклад, налічується вже близько 44 тис. У великих містах Болгарії вони мають свої собори. Крім того, у країні діє уніатська церква.

Першими болгарськими католиками були приїжджі торговці і рудокопи, які перебралися у країну XV столітті. Трохи згодом до католицизму звернулися павичіани – нащадки представників єресі богумилів. А в середині ХІХ ст. в лоно Католицької церкви було прийнято болгари, які проживали в Константинополі.

Одна з найстаріших релігійних громад Болгарії – Єврейська, яка існує вже понад дві тисячі років. У Середньовіччі євреї Центральної Європи, рятуючись від релігійного переслідування, селилися на землях цієї країни. Османи надавали притулок іспанським євреям, що втекли від інквізиції. У багатьох містах Болгарії (Софії, Пловдиві, Самокові) є синагоги.

Болгарія- світська держава. Як і всі конституційні республіки, вона надає свободу віросповідання, що закріплено у Конституції країни. Релігійні інститути та установи тут відокремлені від держави. У країні представлені різні релігії та конфесії. Віруючими себе вважає близько 80% населення країни, хоча лише 13,6% їх регулярно відвідує служби.

Найбільшу конфесію становлять християни – 85% від населення. Головною релігією країни за традицією з ІХ ст. офіційно вважається східноправославне християнство. Його сповідує 82,6% жителів Болгарії. 0,6% населення (44 000 осіб) сповідують католицизм і 1,12% – протестантизм (греко – католики та протестанти). Є прихильники вірмено-григоріанської православної церкви, послідовники різних християнських сект: п'ятдесятники, методисти, баптисти, адвентисти та ін.

Другий за впливом та чисельністю прихильників релігією у Болгарії є іслам. Майже 13% віруючих мешканців країни (близько 1 мільйона осіб) – мусульмани.

У Болгарії живе і небагато представників іудаїзму.

У країні діють також російська, румунська та євангелістська церкви.

На території сучасної Болгарії багато історичних язичницьких культових об'єктів: стародавні фракійські святилища та гробниці – долмени, датовані II-I тисячоліттями до н.е. Вони знаходяться недалеко від сіл Свештарі м Мезек, а також міст Стрілча та Казанлик.

Православ'я

Християнство прийшло до Болгарії у І столітті н. е. Згідно з переказами, Амплій, учень апостола Павла, заснував першу єпископську кафедру у м. Одесі (нинішня Варна). За свідченням Євсевія Кесарійського, у II столітті єпископські кафедри існували вже й у болгарських містах Дебелт та Анхіал. Єпископ Сардики (теперішня Софія) Протогон був учасником Першого Вселенського собору в 325 році.

У середині IX ст., у 865 році, цар Болгарії святий князь Борис I першим приймає християнство. Його хрестив грецький місіонер. Після цією подією відбулося масове хрещення болгарського народу. Розумний та обережний Борис розумів, що християнство допоможе йому об'єднати народ Болгарії, зміцнити болгарську державу, свою владу та вплив. До того ж, до кінця першого тисячоліття склалися політичні, економічні та соціальні умови для швидкого поширення християнства. Народ приймає православ'я, воно стає частиною його культури та життя. У наступному десятилітті болгарська християнська церква стає автокефальною (незалежною) під юрисдикцією Константинопольського патріархату. З того часу православ'я кілька разів втрачало свою незалежність. З 1953 року знову стала автокефальної, тобто. керує своїм внутрішнім життям сама, і займає в диптиху (списку церков, згадуваних під час урочистих літургій) 6 місце. Очолює болгарську ортодоксальну церкву Патріарх Болгарії, який разом із Синодом митрополитів представляє та здійснює верховну релігійну владу. Служби в церквах Болгарії ведуться болгарською мовою. Болгарська православна церква ділиться на єпархії, а ті, у свою чергу, на енорії, які очолюють священики (зазвичай одружені).

Православ'я відіграло важливу роль у формуванні болгарської нації. За часів володарювання іноземців воно допомогло зберегти рідну мову і багато в чому і культуру. Перші християнські церквипочинають будуватися наприкінці 1-го тисячоліття.

Католицизм

Католицизм – третя за кількістю прихильників після православ'я та ісламу релігія у Болгарії. Належить до греко-католицької церкви. Перші представники католицизму з'явилися в країні в XIV ст під час панування турків. Це були купці та рудокопи із країн Західної Європи, які сповідують римо-католицтво. У XVI – XVII ст. в католицтво перейшли павичіани - нащадки одного з найбільших за розмахом і впливових єретичних рухів середньовіччя, що зародився у Вірменії у VII столітті. Через релігійні переслідування турками у XVIII ст. павлікіани змушені були тікати з території колишньої Візантійської імперії за Дунай і влаштувалися в районі Банат. Вони стали називатись банатськими болгарами. І сьогодні на кордоні із Сербією та Румунією мешкає 10-15 тисяч нащадків павичіан (банатських болгар), які сповідують тепер римо – католицтво. Частина їх прийняла іслам (помаки) і живе у Греції, Туреччині та Македонії (колишня Югославія). На початку XX ст., під час геноциду вірмен у Туреччині, до Болгарії втекли вірмени, представники вірменської православної церкви. У країні є католицькі церкви та собори: у Софії, Пловдіві та інших містах.

Іслам

Це друга за кількістю послідовників релігія у Болгарії. Іслам прийшов після завоювання країни турками в ХIV столітті і насаджувався, практично насильно, переважно серед городян. Мусульмани Болгарії різняться етнічно. Найбільшу групу представляють мусульмани турецького походження – етнічні турки, яких у країні понад 713 тисяч осіб. Вони компактно живуть на північному сході країни та на кордоні з Туреччиною: у Шумені, Розграді, Кирджалі, Хасково. Іслам сповідують також близько 130 000 етнічних болгар – помаків, у XV – XVII ст. насильно звернених до ісламу. Вони живуть переважно у Родопах. Третьими за чисельністю вважаються цигани (103 000 осіб), які мешкають по всій країні невеликими групами. Мусульманство в Болгарії сповідують також татари, араби, черкеси (20000 чоловік), що потрапили до Болгарії XIX в., Албанці і боснійці.

Мусульмани Болгарії здебільшого суніти (0,03%). Шиитов країни близько 80000 людина.

У країні багато мечетей. У столиці Болгарії Софії знаходиться одна із найстаріших у Європі, інтерес представляють мечеті Бююк та Баня Баші. Найбільший мусульманський комплекс, що включає мечеть, медресе, цвинтар, бібліотеку та павільйон з мінеральними джерелами, «Томбул Джамія» знаходиться в Шумен. Збудований він у 1774 році. Мечеті є у Пловдіві (Імарет та Джумая), у Розграді (мечеті Ахмед Бея та Ібрагіма Паші), у Самокові (Байраклі). Цікаво, що деякі з культових об'єктів – Демір Баба та руїни села Оброчище (неподалік Варни), одночасно шануються і мусульманами, і християнами.

Юдаїзм

Іудеї живуть у Болгарії вже 2000 років. У середні віки на її землях оселилися євреї із Центральної Європи. Тут знайшли притулок також цілі громади євреїв, вигнані з Іспанії католицькими королями. На початку Другої світової війни в країні було близько 60 000 представників іудаїзму. Вони змогли уникнути долі, яка спіткала євреїв в інших країнах, окупованих нацистами. 90% болгарських євреїв емігрували до Ізраїлю, коли було створено державу. Сьогодні єврейська громада у Болгарії нечисленна. У багатьох містах є синагоги: Софії, Пловдиві, Самокові, Русі, Відіні та ін.

Релігійні громади Болгарії існують офіційно та живуть дружно.

Координати: 42°39′00″ пн. ш. 25°24′00″ ст. д. / 42.65 ° с. ш. 25.4 ° ст. д. … Вікіпедія

- (Лат. religio) одна з найдавніших ідеологіч. форм; знаходить своє вираження в ритуальних і міфологічних. системах, діяльності культових оргцій, орієнтації масової свідомості та особистості. У реліг. уявленнях та діях фантастично… … Радянська історична енциклопедія

Згідно зі статтею 16 Конституції Республіки Білорусь від 15 березня 1994 року зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканських референдумах 24 листопада 1996 року та 17 жовтня 2004 року, «релігії та віросповідання рівні перед законом». З… … Вікіпедія

Політика Портал:Політика Болгарія Ця стаття частина серії: Політична системаБо … Вікіпедія

Історія Населяли в давнину територію сучасної Болгарії племена створили розвинену матеріальну культуру, найвідомішою пам'яткою якої є Варненський некрополь, пам'ятка культури Болгарії епохи неоліту. Які населяли Болгарію на ... ... Вікіпедія

Собор Святого Людовіка. Пловдив Католицизм у Болгарії. Католицька церква Болгарії є частиною всесвітньої Католицької церкви. Католицизм третій за чисельністю … Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей з ім'ям Петро I (значення). Петро I Петро I 2 й цар 927 … Вікіпедія

Цей термін має й інші значення, див. Тотлебен. Село Тотлебен Країна Болгарія … Вікіпедія

Петро I Петро I 2 й цар Болгарії 927 … Вікіпедія

Рельєф з зображенням … Вікіпедія

Книги

• Держава, релігія, церква в Росії та за кордоном № 4 (32) 2014 , відсутня. «Держава, релігія, церква в Росії та за кордоном» є щоквартальним науковим виданням, що рецензується, що випускається в Російській академії народного господарства і державної служби.

Сьогодні релігії у Болгарії приблизно представлені так: Болгарська православна церква – 85%, іслам – 13%, католицизм, протестантизм, іудаїзм.

Територія сьогоднішньої Болгарії географічно розташована на кордоні між колишніми західними та східними частинами Римської імперії у IV та V століттях. Це зумовило релігійну орієнтацію країни.

У 342 році в Сердиці (теперішній Софії) було проведено релігійний собор єпископів для зміцнення згоди між західними та східними церквами.

Мало земель у світі було піддано такій кількості навал і переселень із давнини до середньовіччя. У цьому вирі християнські спільноти вціліли лише в деяких ізольованих місцях.

Серед нових завойовників у VI столітті переважна частина була слов'янською; У наступному столітті проболгари на чолі з ханом Аспарухом перетнули Дунай і створили державу - Болгарію. Слов'яни об'єдналися у боротьбі проти візантійців. За цих обставин не могло бути й мови про хрещення: захід був у занепаді, латинські місіонери були повністю зайняті долученням до християнства німецьких народів і місіонери, що прибули з Візантії, були вороже зустрінуті через постійні війни між імперією і болгарами.

Це положення повністю змінилося в середині IX ст. Саме тоді поєднуються соціальні, економічні та політичні чинники, здатні полегшити поширення християнства. Обережний і розсудливий ватажок болгар - цар Борис I дав собі звіт у цьому, що має залишитися жодного язичника, що хрещення (прийняття християнської релігії) зміцнить його авторитет, що його вважатимуть не звичайним ватажком, а " божим обранцем " і це дасть йому можливість бути першою серед військової аристократії. У 1865 році царя хрестив грецький місіонер і його приклад наслідують широкі маси всупереч невдоволення аристократії.

Східно-православна релігія сприймається народом, проникає у його життя та культуру. Перший її соціально-політичний результат виявляється у процесі злиття проболгар та слов'ян.

Переважаючою релігією у Болгарії є православна. Зберігаючи властиву їй ортодоксальну структуру, болгарська церква, яка прийняла самі догми і дисципліни, як і інші православні церкви, є автокефальної церквою, тобто. керує своїм внутрішнім життям абсолютно незалежним чином.

Болгарська церква очолює Патріарх. Патріарх разом із Синодом митрополитів здійснюють верховну релігійну владу. Митрополити відповідно до релігійних канонів незмінні, тобто. після обрання віруючі не можуть бути переміщені з однієї єпархії до іншої. Виняток можливе лише за підвищення у сан патріарха.

Кожна єпархія Болгарської церкви поділена на певну кількість енорій. Кожна енорія очолюється керівником, який за православними правилами здебільшого - одружений священик. Питання матеріального забезпечення вирішуються світською (мирською) радою. Духовенство Болгарії також користується і встановленою системою соціального забезпечення.

Крім згаданої східно-православної болгарської церкви, що об'єднує частину християнства Болгарії, інші християнські віросповідання становлять малу частину: католики, протестанти. Існує певна кількість послідовників різних сект: методисти, баптисти, конгреціоналісти, адвентисти та інші.

На початку Другої світової війни у ​​Болгарії було приблизно 60 000 євреїв. Завдяки втручанню влади та всього народу Болгарії вони уникли свого фатального кінця, який спіткав багатьох їхніх побратимів з релігії в інших країнах, окупованих нацистами. Після створення держави Ізраїль 90% болгарських євреїв емігрували. Єврейська громада у Болгарії має синагоги в Софії, Пловдіві, Русі, але парафіян небагато.

Іслам у Болгарії – природний наслідок османського ярма. Мусульмани в Болгарії представляють найбільш численний прошарок після православних. За етнічною ознакою вони діляться на три групи: - турки, що живуть компактними масами в областях Шумена, Розграда, Кирджалі, Хасково, - цигани, розкидані малими групами по всій країні, - помаци, що мають християнське коріння, що прийняли насильно іслам під час турецької окупації в середині XVII століття, найчастіше зустрічаються у Родопах.

Всі ці релігійні громади Болгарії існують легально і живуть у мирі та злагоді.

Диновізм

Одна з найпоширеніших у Болгарії нетрадиційних релігій – диновізм. Її засновник Петро Динов I (1864-1944 рр.) народився в сім'ї православного священика, здобув богословську освіту, але від православ'я відійшов, створивши до 1918 р. нове релігійно-містичне вчення про переродження душі та одухотворення предметів, що об'єднало теософватську працю Реріхов, а також власні одкровення Динова, що назвався "вчителем Беїнса Дуно".

Члени товариства диновістів живуть у багатьох болгарських містах. Щороку з 22 березня по 22 вересня вони виконують так званий ритуал паневритмії (загального космічного ритму) – зустрічають схід сонця з піснями, музикою та гімнастичними вправами у певних місцях – на горі Вітоша або в районі Рильських озер у горах Рила.

Більшість етнічних болгар належить до Болгарської православної церкви, хоча є також невелика кількість мусульман (помаки), протестантів та католиків. Більшість турків і багато циган є мусульманами, в той час як деякі з них (особливо цигани) є християнами.

У Болгарії і православних християн, і мусульман зустрічаються язичницькі вірування і обряди. Серед помаків та циган християнське та ісламське вірування та практики часто співіснують. Інші релігії включають юдаїзм, вірменське православне християнство, а також різні протестантські церкви та секти.

Православне християнство закріплене в конституції як традиційна релігія Болгарії, а церква має зв'язки з національними групами. Державне регулювання релігійних проблем зменшилося після падіння соціалізму країни.

Тим не менш, політичне втручання залишається фактором у релігійних справах. Розколи у православній та мусульманській громадах у 1990 – х роках (виклик легітимності керівництва, яке встановилося у державі після соціалізму) переслідували політичні інтереси. Прозелітизм закордонних церков та сект вважається великою загрозою національній ідентичності.

Більшість православних болгар, а також мусульмани не є релігійними, тобто вони не здійснюють обрядів і ритуалів. Багато хто є атеїстами, що почасти стало результатом державної політики соціалістичного уряду, який всіляко дискредитував релігію.

Незважаючи на деяке відродження інтересу до релігійних обрядів після падіння соціалістичного режиму, релігійні практики багато в чому стали своєрідними маркерами культурної ідентичності.

Релігійні практики

Православну церкву очолює патріарх, який головує у Священному Синоді (або Церковній Раді). Також існує ієрархія регіональних архієпископів, єпископів та священиків. Є також монастирі, де ченці та черниці практикують життя релігійної відданості та вченості.

Мусульманська громада управляється Верховною Радою мусульман під управлінням головним муфтієм (релігійного судді). Існує ієрархія регіональних муфтіїв, імамів (духовенство), і навіть релігійних вчителів.

Ритуали та святі місця Болгарії

Для християн та мусульман найбільш значними ритуалами, пов'язаними з проходженням життя: народженням, шлюбом та смертю є хрещення (для християн) та обрізання (для мусульман). Християнські свята включають Різдво, Великдень, пости і дні святих.

Богослужіння відбуваються по неділях і часто бувають щоденними. Люди часто відвідують церкви, щоб помолитися святим, поставити свічки за здоров'я чи упокій близьких.

Мусульманськими святами є Рамадан (місячний пост) та свято жертвопринесення (Курбан Байрам). Особливо віруючі та релігійні мусульмани відвідують мечеть по п'ятницях, а також виконують щоденні молитви.

Церкви та особливо монастирі вважаються священними не лише для православної церкви, а й для всього народу, адже вони відіграли значну роль у національно-визвольній боротьбі.

Смерть і життя після смерті

Православні християни та мусульмани вірять у потойбічне життя. Для обох конфесій належне дотримання всіх необхідних ритуалів, пов'язаних зі смертю і похованням, відіграє вирішальне значення для правильного проходження душі в потойбіччя.