Родарі д пригоди чиполліно головні герої. День народження чиполліно. Заборона у Росії

Головний герой казки «Пригоди Чіполліно» – незвичайний хлопчик, якого звуть Чіполліно. Чиполліно - цибулина, і живе він у сім'ї цибулин. У нього є тато Чіполлоне, мама та багато братів. Одного разу батько Чиполліно випадково наступив на ногу принцові Лимону і його за це на все життя ув'язнили. У в'язниці було багато таких, як Чиполлоне – простих, порядних людей, які чимось не догодили принцові Лимону.

Під час побачення з батьком Чіполліно пообіцяв, що обов'язково звільнить його із ув'язнення. Але батько порадив йому вирушити в мандрівку, щоб навчитися розуму. І хлопчик-цибулина вирушив у подорож. В одному маленькому селі він познайомився з кумом Тиквою, який все життя копив цеглу на будівництво свого будиночка. Він уже зовсім постарів, коли зміг з цієї цегли збудувати крихітний будиночок, розміром не більше за собачу будку.

У цьому тісному будиночку він і сидів, коли до нього підійшов поговорити Чіполліно. Проте їхній розмові завадив приїзд до села синьйора Помідора, який керував графинь Вишен. Синьйор Помідор почав кричати, що будиночок збудований незаконно і вимагав виселення кума Гарбуза. Чиполліно обізвав крикливого синьйора шахраєм. Той схопив хлопчика-цибулинку за голову, але тут же залився сльозами від цибульного запаху. Синьйор Помідор злякався і в паніці поїхав.

А Чиполліно залишився у селі і почав працювати в шевській майстерні майстра Виноградинки. Згодом у нього з'явилося безліч знайомих – професор Груша, Лук Порей та сім'я тисячоножок. Кума Гарбуза все ж таки виселили з його будиночка і замість нього посадили пса Мастіно. Але Чиполліно знайшов вихід із становища. Він запропонував собакі води зі снодійним, а коли той заснув, відніс його назад до господарів, у замок графинь Вишен. Кум Гарбуз знову міг жити у своєму будиночку.

Проте мешканці села розуміли, що синьйор Помідор може знову відібрати будиночок. Вони вирішили сховати маленький будиночок у лісі біля кума Чорниці. Чіполліно з друзями відвіз будиночок на тачці до лісу. Коли синьйор Помідор дізнався про зникнення будиночка, він поскаржився принцові Лимону і той прислав у село поліцейських Лимончиків. Ті заарештували всіх мешканців села та замкнули їх у підземеллі замку. Чиполліно вдалося уникнути арешту.

У власниць замку графинь Вишен жив племінник Вишенька. Його виховували у суворості, і весь час змушували вивчати уроки. У сільську школу йому ходити не дозволяли, а навчав його домашній учитель, синьйор Петрушка, який розвішив по всьому парку оголошення, що забороняють, для Вишеньки. Гуляючи парком, Вишенька зустрів Чиполліно та його подружку Редіску, які прийшли дізнатися про долю заарештованих мешканців села. Вишенька швидко потоваришував із сільськими хлопцями, але тут їх побачив синьйор Помідор, і Чіполліно з Редиською довелося втекти.

Вночі Чиполліно повернувся до замку, щоб поговорити зі служницею Суничкою про заарештованих, але його схопив пес Мастіно, і Чиполліно теж опинився у в'язниці, в окремій камері. Однак за допомогою Крота хлопчик-цибулька зумів перебратися до своїх заарештованих друзів через підземний хід, а синьйор Помідор з подивом виявив, що Чиполліно зник.

Від служниці Суниці хлопчик Вишенька дізнався, що Чіполліно та його друзі перебувають у в'язниці замку. Він зумів викрасти у синьйора Помідора ключі від камери і за допомогою Сунички звільнив усіх мешканців села та Чиполліно, які втекли до лісу.

Далі відбулося безліч подій, у тому числі була спроба захоплення замку графинь Вишеньок. Чиполліно знову потрапив у полон, і цього разу його відправили до міської в'язниці. Тут він зустрівся зі своїм батьком, який дуже постарів за час ув'язнення.

І знову Чиполліно допоміг його друг Крот. Він привів із собою інших кротів і ті викопали велику підземну ходу, через яку втекли всі арештанти, які сиділи у в'язниці. Чиполліно з батьком теж опинилися на волі. Арештанти, що втекли, влаштували повстання і прогнали принца Лимона. Разом із ним бігли й графині Вишні. А в їхньому замку влаштували Палац дітей, у якому було не лише багато різних розваг, а й школа, в яку з радістю пішли навчатись і сам Чиполліно та його друзі.

Таке короткий змістказки.

Головна думкаказки «Пригоди Чиполліно» у тому, що не можна миритися з несправедливістю, із нею треба боротися. Чиполліно зрозумів це і спочатку допоміг куму Тикве звільнити його маленький будиночок. Потім за допомогою Чиполліно був вигнаний принц Лимон, який несправедливо керував країною. Казка вчить бути сміливим, рішучим і боятися труднощів.

У казці мені сподобався головний герой, Чиполліне. Він зумів стримати слово, дане батькові, і звільнив його з несправедливого полону. Чиполліно придбав безліч друзів під час своїх пригод, і разом із друзями він почав будувати нове життя, засноване на справедливості.

Які прислів'я підходять до казки «Пригоди Чіполліно»?

Несправедливість людини вражає її саму.
Сила дружби у справедливості.
Дружба турботою і допомогою міцна.

Персонажі «Пригоди Чіполліно» - антропоморфні овочі та фрукти: шевець Виноградинка, кум Гарбуз, дівчинка Редиска, хлопчик Вишенька тощо. У повісті відсутні людські персонажі, оскільки світ людей повністю замінено світом фруктів та овочів.

Персонаж		Опис
головні герої
Чиполліне		Хлопчик-цибулина та головний герой казки. Може довести до сліз будь-кого, хто смикне його за волосся.
Чіполлоне		Батько Чиполліне. Заарештований за «замах» на принца Лимона, бо настав останньому на мозоль.
Принц Лимон		Імператор країни, де відбувалися події.
Синьйор Помідор		Управитель та економ графінь Вишен. Головний ворог Чиполліно та головний антагоніст повісті.
Суниця		Служниця в замку графінь Вишен. Подружка Вишеньки та Чіполліне.
Вишенька		Юний граф (в оригіналі – віконт), племінник графинь Вишен та друг Чиполліно.
Редиска		Сільська дівчинка, подружка Чіполліне.
жителі села, що належало графиням Вишням
Кум Гарбуз		Друг Чіполліне. Старий, який збудував собі будиночок настільки маленький, що ледь у ньому містився.
Майстер Виноградинка		Шевець і друг Чіполліно.
Горошок		Сільський адвокат і підручний кавалер Помідор.
Професор Груша		Скрипаль та друг Чіполліно.
Зелена цибуля		Огородник та друг Чиполліне. Носив вуса настільки довгі, що його дружина використовувала їх як мотузок для сушіння білизни.
Кума Гарбуз		Родичка кума Гарбуза.
Квасоля		Ганчірник. Вимушений був катати на своїй тачці черево барона Апельсіна.
Квасолінка		Син ганчірки Фасолі та друг Чіполліно.
Картопелька		Сільська дівчинка.
Томатік		Сільський хлопчик.
мешканці замку графінь Вишен
Графіні Вишні Старша та Молодша		Багаті поміщиці, яким належить село, де мешкають друзі Чіполліне.
Мастіно		Сторожовий пес графиня Вишен.
Барон Апельсин		Двоюрідний брат покійного чоловіка синьйори графині Старшої. Жахливий ненажера.
Герцог Мандарин		Двоюрідний брат покійного чоловіка синьйори графині Молодшої, шантажист і здирник.
Петрушка		Домашній учитель графа Вишеньки.
Містер Моркоу		Іноземний детектив.
Тримай-Хвати		Собака-шукач містера Моркоу.
лікарі, які лікували графа Вишеньку
Мухомор
Черемха
Артишок
Салато-Шпинато
Каштан		«Його називали лікарем бідняків, тому що він прописував хворим дуже мало ліків і платив за ліки із власної кишені».
інші персонажі
Лимони, Лимонішки, Лимончики		Відповідно почет, генерали та солдати принца Лимона.
Огірки		У країні Чиполліно вони заміняли коней.
Тисячоніжки
Кум Чорниця		Друг Чіполліне. Жив у лісі, де охороняв будиночок кума Гарбуза.
Генерал Миш-Довгохвіст (згодом Безхвостий)		Головнокомандувач армії мишей, що водилися у в'язниці.
Крот		Друг Чіполліне. Допомагав хлопчику звільняти в'язнів.
Кіт		Був заарештований помилково, і в камері об'ївся мишами.
Ведмідь		Друг Чіполліно, якому хлопчик допомагав звільняти батьків із зоопарку.
Слон		Мешканець зоопарку та «старий індійський філософ». Допоміг Чиполліно звільнити ведмедів.
Сторож зоопарку
Папуга		Мешканець зоопарку. Повторював у спотвореному варіанті все, що чує.
Мавпа		Мешканка зоопарку, у клітці якої Чіполліно був змушений просидіти два дні.
Тюлень		Мешканець зоопарку. Вкрай шкідлива істота, через яку Чіполліно потрапив у клітку.
Дроворуб
Хромоног		Павук та тюремний листоноша. Кульгає через радикуліт, що розвинувся внаслідок довгого перебування в вогкості.
Сім з половиною		Павук і родич павука Хромонога. Половину восьмої лапки він втратив під час зіткнення зі щіткою.
Горобець		Поліцейський для комах.
Городяни
Селяни
Лісові злодії		Дзвонили в дзвіночок кума Чорниці, щоб на власні очі переконатися в тому, що красти в нього нема чого, проте не йшли з порожніми руками.
Палацові слуги
Тюремні миші		Армія генерала Довгохвоста.
Вовки		Замахувалися на пальчики куми гарбуза.
Тварини із зоопарку
Залізничники
Арештанти
Комахи

Весела і хоробра цибулина із сонячної Італії на ім'я Чіполліно у 1950-х роках стала символом перемоги утисненого народу над можновладцями. Дитячою книгою, що відрізняється яскравим художньою своєрідністю, італієць порушив абсолютно не дитячі питання. Життєві цінності, справедливість, дружба - для всього знайшлося місце на сторінках твору про пригоди овочів і фруктів, що ожили.

Історія створення

Італійський письменник Джанні Родарі ставився до прихильників комунізму. Захисник бідняків та прихильник соціальної справедливості у 1950 році заступив на посаду редактора дитячого журналу «Піонер» і власноруч почав творити для дітей. Спочатку видав збірку веселих віршів, а через рік після того, як очолив видання, подарував малюкам казкову повість «Пригоди Чиполліно».

Книга прославила італійського комуніста, особливо в Радянському Союзі, що цілком зрозуміло – автор одягнув алегоричну форму великих землевласників і сицилійських баронів, яким протиставив бідний народ.

У Росію твір потрапив у 1953 році з ініціативи, який симпатизував Родарі і всіма способами йому допомагав. Російський поет-казкар сам узявся за редакторство італійської повісті в перекладі Злати Потапової. Герої одразу після появи на полицях радянських книгарень підкорили серця дітей. З того часу книга з яскравими картинками видається мільйонними тиражами і навіть увійшла до шкільної програми.

Повість, що не втрачає своєї актуальності до цього дня, далека від чарівних творів, позбавлена ​​фей, чудових перетворень та явищ, тому її зараховують до побутових соціальних казок. Персонажі покладаються тільки на свій розум, кмітливість, хоробрість та правильний розрахунок. Головна думка – показати несправедливість утиску незахищених верств суспільства. Втім, у казці знайшлося місце цілого розсипу проблем. Повість вийшла захоплюючою та доброю, складається з 29 розділів, які вінчає збірка пісень героїв.

Біографія та сюжет

Непосидючий хлопчик Чиполліно живе в Лимонному царстві на околиці міста. Велика цибулева сім'я мешкає у злиднях у дерев'яній халупі розміром із ящик для розсади. Якось глава сімейства папа Чіполлоне ненароком наступив на ногу з мозолею принцу Лимону, який вирішив відвідати цю частину держави. Розгніваний правитель країни наказав ув'язнити незграбного батька-цибулину у в'язницю на довгі роки. Так почалися захоплюючі пригоди Чиполліно та його товаришів.

Після побачення із ув'язненим родичем хлопчик зрозумів, що у в'язниці сидять виключно невинні люди, а також отримав від батька доручення «погуляти світом», набратися досвіду, подивитися, як живуть люди. Під час подорожі Чиполлоне наказав синові звертати особливу увагу на шахраїв, які стоять при владі.

Луковка вирушив у похід безкрайньою країною, по дорозі побачивши злидні і безправ'я співвітчизників. Бідолашного кума Гарбуз г

оніт сеньйор Помідор з маленької хатини, що зайняв шматочок панської землі, кум Чорниця зводить кінці з кінцями, маючи з усього нажитого лише половинки ножиць, нитки та голку, селяни голодують, відправляючи обози з продуктами до палацу графинь Вишен, до того ж платять за повітря і намагаються навчитися менше дихати. Вишні мають намір встановити ще один податок – на опади.

Але Чиполліно, заручившись підтримкою друзів, серед яких Фасолінка, професор Груша, майстер Виноградинка та інші, вирішує допомогти народу. Розв'язується боротьба з несправедливістю, яка закінчується повною перемогою: на вежі замку гордо майорить прапор Свободи, а сама будівля перетворилася на палац для дітей, де обладнано кінозал, кімнати для ігор та малювання, ляльковий театр.

Казка про класову боротьбу відрізняється динамічним сюжетом та цілим спектром чудових образів. Позитивні та негативні персонажі зі світу рослин показують взаємини людей різних станів. Родарі вдалося передати складні речі простою мовою, додати твору неповторний художній стиль

Екранізації та постановки

У Росії Чиполліно вдалося вийти за межі паперового видання. Цибулина (значення імені у перекладі з італійської мови) вирушив на телебачення – у 1961 році за мотивами твору на екрани вийшов мультфільм під режисерством Бориса Дежкіна, де головного героя озвучувала.

Галерея персонажів книги багатша за «акторський» склад радянського мультфільму. Так, у повісті італійського комуніста живуть герої, які не належать до рослинного світу, наприклад, Крот, Ведмідь, Павук. Мультиплікатори залишили лише персонажів «з грядки», та й то не всіх. Довелося попрощатися для скорочення часу фільму з Апельсином, Петрушкою, Горошком.

Ще через 12 років Тамара Лісіціан порадувала маленьких глядачів фільмом-казкою «Чиполліно». У музичній комедії образ персонажа втілив Олександр Єлістратов. У картині знімалися такі зірки радянського кіно, як (графиня Вишенька), (принц Лимон), (адвокат Горошок).

До акторського складу потрапив навіть сам Джанні Родарі – письменнику відвели роль казкаря. Тамара Лісіціан була дружиною одного з керівників комуністичної партії Італії, тому особисто була знайома з Родарі. Ось чому автор раптом з'явився у її картині.

У 2014 році поціновувачі літератури та театру обурювалися постановкою дитячого спектаклю за мотивами твору Родарі, режисером якого виступила Катерина Корольова. Зі сценарію музичної казки зник сюжет, де герої влаштовують революцію. Принц Лимон просто вислуховує народ, на нього сходить осяяння, завдяки чому владика скасовує несправедливі закони і залишається при владі. Автор вистави так пояснила рішення перекроїти задум італійського письменника:

«Ми залишили у виставі соціальну гостроту, але оскільки я страшенно боюся всяких революцій, то переворот відбудеться в умах героїв».

Заборона у Росії

П'ять років тому російське суспільство бурхливо обговорювало тему обмежень, які уряд наклав на частину книг, фільмів та мультиків. Казка Джанні Родарі "Пригоди Чіполліно" входить до списку шкідливої ​​літератури, яка не рекомендується в Росії для прочитання дітьми до 12 років.

Заборона накладається згідно Федеральному ЗаконуРФ «Про захист дітей від інформації, яка завдає шкоди їх здоров'ю та розвитку», яка набула чинності у День знань у 2012 році. В історії про пригоди італійської цибулини законотворці побачили епізодичне зображення насильства.

• З кінця 50-х років герой італійської повісті вступив до лав «Клубу веселих чоловічків», які жили на сторінках журналу «Веселі картинки». Дітей розважала компанія з Чіполліно, Незнайки, Буратіно, а пізніше до них приєдналися Олівець та Самодєлкін.

• Для написання музики до мультфільму про хороброго Чіполліно запросили талановитого музиканта Карена Хачатуряна. Тоді ніхто навіть не підозрював, що робота виллється в ще один новий твір. Композитор зізнавався: казка така зачарувала його, що не виходила з голови. Карен Хачатурян згадував:

«Чомусь кожен герой представлявся мені тепер у танці».

• Через 12 років народилася приголомшлива, щира музика для балету на трьох діях «Чіполліно». І почалася блискуча доля постановки Генріха Майорова, яка з 1974 року успішно подорожувала театральними підмостками. Композитор прославився на весь світ, а балет став одним із найкращих у сучасному мистецтві, орієнтованому на дитячу аудиторію.
• Джанні Родарі спочатку здобув успіх у Росії і лише потім, 1967 року, на батьківщині. За казкові праці письменник отримав престижну нагороду – медаль Ганса Христина Андерсена.

Цитати

«На цьому світі цілком можна жити у світі. Для всіх землі є місце – і для ведмедів, і для цибулин».

«Не злиться, не злиться, синьйоре Помідоре! Від злості, кажуть, вітаміни пропадають!

«А, на мою думку, сьогодні дуже вдалий день. У нас з'явився новий друг, а це вже чимало!

«Ось тримай, можеш облизати цей папірець. Вона солодка, рік тому в неї було загорнуто карамельку з ромом».

«Пригоди Чиполліно»(італ. Il romanzo di Cipollino , ; у вийшла як Le avventure di Cipollino) - казка італійського письменника Джанні Родарі.

Персонажі казки - антропоморфні овочі та фрукти: шевець Виноградинка, кум Гарбуз, дівчинка Редиска, хлопчик Вишенька і т.д.

Сюжет

Батька Чіполліно - старого Чіполлоне - садять у в'язницю за те, що він ненароком наступив на мозоль принцу Лимону. Чиполліно обіцяє звільнити батька з в'язниці, для чого йде з дому і подорожує країною, де правлять принц Лимон та графині Вишні. Він вступає в конфлікт з кавалером Помідором - керуючим графинь, і набуває нових друзів, за допомогою яких зрештою бере гору над синьйором Помідором, принцом і графинями.

Персонажі

Персонаж	Оригінальне ім'я	Опис
головні герої
Чиполліне	Cipollino	Хлопчик-цибулина та головний герой казки. Може довести до сліз будь-кого, хто смикне його за волосся.
Чіполлоне	Cipollone	Батько Чиполліне. Заарештований за «замах» на принца Лимона, оскільки настав останньому на мозоль.
Принц Лимон	Il Principe Limone	Імператор країни, де відбувалися події.
Синьйор Помідор	Il Cavalier Pomodoro	Управитель та економ графінь Вишен. Головний ворог Чиполліно та головний антагоніст повісті.
Суниця	Fragoletta	Служниця в замку графінь Вишен. Подружка Вишеньки та Чіполліне.
Вишенька	Ciliegino	Юний граф (в оригіналі – віконт), племінник графинь Вишен та друг Чиполліно.
Редиска	Ravanella	Сільська дівчинка, подружка Чіполліне.
жителі села, що належало графиням Вишням
Кум Гарбуз	Sor Zucchina	Друг Чіполліне. Старий, який збудував собі будиночок настільки маленький, що ледь у ньому містився.
Майстер Виноградинка	Mastro Uvetta	Шевець і друг Чіполліно.
Горошок	Sor Pisello	Сільський адвокат і підручний кавалер Помідор.
Професор Груша	Pero Pera	Скрипаль та друг Чіполліно.
Зелена цибуля	Pirro Porro	Огородник та друг Чиполліне. Носив вуса настільки довгі, що його дружина використовувала їх як мотузок для сушіння білизни.
Кума Гарбуз	Sora Zucca	Родичка кума Гарбуза.
Квасоля	Fagiolone	Ганчірник. Вимушений був катати на своїй тачці черево барона Апельсіна.
Квасолінка	Fagiolino	Син ганчірки Фасолі та друг Чіполліно.
Картопелька	Patatina	Сільська дівчинка.
Томатік	Tomatino	Сільський хлопчик.
мешканці замку графінь Вишен
Графіні Вишні Старша та Молодша	Contesse del Ciliegio	Багаті поміщиці, яким належить село, де мешкають друзі Чіполліне.
Мастіно	Mastino	Сторожовий пес графиня Вишен.
Барон Апельсин	Il Barone Melarancia	Двоюрідний брат покійного чоловіка синьйори графині Старшої. Жахливий ненажера.
Герцог Мандарин	Il Duchino Mandarino	Двоюрідний брат покійного чоловіка синьйори графині Молодшої, шантажист і здирник.
Петрушка	Don Prezzemolo	Домашній учитель графа Вишеньки.
Містер Моркоу	Mister Carotino	Іноземний детектив.
Тримай-Хвати	Segugio	Собака-шукач містера Моркоу.
лікарі, які лікували графа Вишеньку
Мухомор	Fungosecco
Черемха	Nespolino
Артишок	Carciofo
Салато-Шпинато	Il profesor Delle Lattughe
Каштан	Marrone	«Його називали лікарем бідняків, тому що він прописував хворим дуже мало ліків і платив за ліки із власної кишені».
інші персонажі
Лимони, Лимонішки, Лимончики	I Limoni, i Limonacci, i Limoncini	Відповідно почет, генерали та солдати принца Лимона.
Огірки	I cetrioli	У країні Чиполліно вони заміняли коней.
Тисячоніжки
Кум Чорниця	Il sor Mirtillo	Друг Чіполліне. Жив у лісі, де охороняв будиночок кума Гарбуза.
Генерал Миш-Довгохвіст (згодом Безхвостий)		Головнокомандувач армії мишей, що водилися у в'язниці.
Крот	La Talpa	Друг Чіполліне. Допомагав хлопчику звільняти в'язнів.
Кіт		Був заарештований помилково, і в камері об'ївся мишами.
Ведмідь	L"Orso	Друг Чіполліно, якому хлопчик допомагав звільняти батьків із зоопарку.
Слон	L’Elefante	Мешканець зоопарку та «старий індійський філософ». Допоміг Чиполліно звільнити ведмедів.
Сторож зоопарку
Папуга	Il Pappagallo	Мешканець зоопарку. Повторював у спотвореному варіанті все, що чує.
Мавпа		Мешканка зоопарку, у клітці якої Чіполліно був змушений просидіти два дні.
Тюлень	La Foca	Мешканець зоопарку. Вкрай шкідлива істота, через яку Чіполліно потрапив у клітку.
Дроворуб
Хромоног	Ragno Zoppo	Павук та тюремний листоноша. Кульгає через радикуліт, що розвинувся внаслідок довгого перебування в вогкості.
Сім з половиною	Sette e mezzo	Павук і родич павука Хромонога. Половину восьмої лапки він втратив під час зіткнення зі щіткою.
Горобець		Поліцейський для комах.
Городяни
Селяни
Лісові злодії		Дзвонили в дзвіночок кума Чорниці, щоб на власні очі переконатися в тому, що красти в нього нема чого, проте не йшли з порожніми руками.
Палацові слуги
Тюремні миші		Армія генерала Довгохвоста.
Вовки		Замахувалися на пальчики куми гарбуза.
Тварини із зоопарку
Залізничники
Арештанти
Комахи

Переклади

Російською мовою повість відома у перекладі Злати Потапової під редакцією Самуїла Маршака. При цьому було пропущено або змінено деякі фрагменти:

• Солдати Лимончики обприскують бідняків «квітковим одеколоном, фіалковою есенцією і навіть найкращою рожевою водою». В оригіналі це були одеколон, фіалкові парфуми та есенція болгарської троянди, найкраща з усіх.

Немає в оригіналі, але є в перекладі

• Слів про те, що на ногах у принца Лимона були неабиякі мозолі, в оригіналі немає.

Екранізація

Театральні постановки

Напишіть відгук про статтю "Пригоди Чиполліно"

Примітки

Клуб веселих чоловічків Твори, у яких зустрічаються окремі веселі чоловічки Буратіно Гурвінек Дюймовочка Олівець Незнайка Петрушка Самодєлкін Чиполліне Пригоди Чиполліне (1951) Мультфільми Діафільми Твори, у яких зустрічаються кілька веселих чоловічків Олівець та Самодєлкін Усі веселі чоловічки

Уривок, що характеризує Пригоди Чиполліно

– Ми тут у Москві більше зайняті обідами та плітками, ніж політикою, – сказав він своїм спокійним, глузливим тоном. – Я нічого про це не знаю та не думаю. Москва зайнята плітками найбільше, – продовжував він. – Тепер говорять про вас та про графа.
П'єр усміхнувся своєю доброю усмішкою, ніби боячись за свого співрозмовника, як би він не сказав чогось такого, в чому став би каятися. Але Борис говорив чітко, ясно і сухо, дивлячись у вічі П'єру.
- Москві більше робити нічого, як пліткувати, - продовжував він. – Всі зайняті тим, кому залишить граф свій стан, хоча, можливо, він переживе всіх нас, чого я щиро бажаю…
- Так, це дуже важко, - підхопив П'єр, - дуже важко. - П'єр все боявся, що цей офіцер ненароком вдасться в незручну для себе розмову.
– А вам має здаватися, – казав Борис, трохи червоніючи, але не змінюючи голосу і пози, – вам має здаватися, що всі зайняті тільки тим, щоб отримати щось від багатія.
"Так і є", подумав П'єр.
- А я хочу сказати вам, щоб уникнути непорозумінь, що ви дуже помилитеся, якщо причитаєте мене і мою матір до цих людей. Ми дуже бідні, але я принаймні за себе говорю: саме тому, що батько ваш багатий, я не вважаю себе його родичем, і ні я, ні мати ніколи нічого не проситимемо і не приймемо від нього.
П'єр довго не міг зрозуміти, але коли зрозумів, схопився з дивана, схопив Бориса за руку знизу з властивою йому швидкістю і незручністю і, почервонівши набагато більше, ніж Борис, почав говорити зі змішаним почуттям сорому і досади.
– Оце дивно! Я хіба… та й хто ж міг думати… Я дуже знаю…
Але Борис знову перебив його:
– Я радий, що висловив усе. Може, вам неприємно, ви мене вибачте,— сказав він, заспокоюючи П'єра, замість того, щоб бути заспокоєним ним,— але я сподіваюся, що вас не образив. Я маю правило говорити все прямо… Як мені передати? Ви приїдете обідати до Ростових?
І Борис, мабуть зваливши з себе важкий обов'язок, сам вийшовши з незручного становища і поставивши в нього іншого, став знову приємний.
- Ні, послухайте, - сказав П'єр, заспокоюючись. - Ви дивовижна людина. Те, що ви зараз сказали, дуже добре, дуже добре. Зрозуміло, що ви мене не знаєте. Ми так давно не бачилися... ще дітьми... Ви можете припускати в мені... Я вас розумію, дуже розумію. Я б цього не зробив, у мене не вистачило б духу, але це чудово. Я дуже радий, що познайомився з вами. Дивно, - додав він, помовчавши й усміхаючись, - що ви думали! - Він засміявся. - Ну, та що ж? Ми познайомимося з вами краще. Будь ласка. - Він потис руку Борисові. - Ви знаєте, я жодного разу не був у графа. Він мене не кликав... Мені його шкода, як людину... Але що робити?
- І ви вважаєте, що Наполеон встигне переправити армію? – спитав Борис, посміхаючись.
П'єр зрозумів, що Борис хотів змінити розмову, і, погоджуючись із нею, почав викладати вигоди і невигоди булонського підприємства.
Лакей прийшов викликати Бориса до княгині. Княгиня виїжджала. П'єр обіцяв приїхати обідати для того, щоб ближче зійтись з Борисом, міцно тиснув його руку, ласкаво дивлячись йому в очі через окуляри... Після виходу його П'єр довго ще ходив по кімнаті, вже не пронизуючи невидимого ворога шпагою, а посміхаючись при згадці про це миле, розумний і твердий молодий чоловік.
Як це буває в першій молодості і особливо в самотньому становищі, він відчув безпричинну ніжність до цього молодого чоловіка і обіцяв собі неодмінно потоваришувати з ним.
Князь Василь проводжав княгиню. Княгиня тримала хустку біля очей, і обличчя її було у сльозах.
- Це жахливо! жахливо! - казала вона, - але чого б мені не варто, я виконаю свій обов'язок. Я приїду ночувати. Його не можна так залишити. Кожна хвилина дорога. Я не розумію, чого живуть княжни. Можливо, Бог допоможе мені знайти засіб його приготувати!
— Adieu, ma bonne, — промовляв князь Василь, повертаючись від неї.
– Ах, він у жахливому становищі, – сказала мати синові, коли вони знову сідали до карети. - Він майже нікого не впізнає.
— Я не розумію, мамо, які його стосунки до П'єра? - Запитав син.
- Все скаже заповіт, мій друже; від нього і наша доля залежить.
- Але чому ви думаєте, що він залишить щось нам?
– Ах, мій друже! Він такий багатий, а ми такі бідні!
- Ну, це ще недостатня причина, мамо.
- Ах, Боже мій! Боже мій! Як він поганий! - Вигукувала мати.

Коли Ганна Михайлівна поїхала із сином до графа Кирила Володимировича Безухого, графиня Ростова довго сиділа одна, прикладаючи хустку до очей. Зрештою, вона зателефонувала.
- Що ви, люба, - сказала вона сердито дівчині, яка змусила себе чекати кілька хвилин. - Чи не хочете служити, чи що? То я вам знайду місце.
Графіня була засмучена горем і принизливою бідністю своєї подруги і тому була не в дусі, що виражалося в неї завжди найменуванням покоївки «мила» та «ви».
- Виновата з, - сказала покоївка.
- Попросіть до мене графа.
Граф, перевалюючись, підійшов до дружини з дещо винним виглядом, як завжди.
- Ну, графинюшка! Яке saute au madere [Соте на мадері] з рябчиків буде, ma chere! Я спробував; недаремно я за Тараску тисячу рублів дав. Стоїть!
Він сів біля дружини, спершись на руки на коліна і скуйовджуючи сиве волосся.
- Що накажете, графинюшка?
– Ось що, мій друже, – що це в тебе забруднено тут? - Сказала вона, вказуючи на жилет. - Це соте, мабуть, - додала вона посміхаючись. - Ось що, графе: мені грошей потрібно.
Обличчя її стало сумно.
- Ах, графинюшка!
І граф заметушився, дістаючи гаманець.
- Мені багато треба, граф, мені п'ятсот карбованців треба.
І вона, діставши батистову хустку, терла їм жилет чоловіка.
– Зараз, зараз. Гей хто там? - крикнув він таким голосом, яким кричать тільки люди, впевнені, що ті, кого вони кличуть, стрімголов кинуться на їхній поклик. – Надіслати до мене Митеньку!
Митенька, той дворянський син, вихований у графа, який тепер завідував усіма його справами, тихими кроками увійшов до кімнати.
- Ось що, мій любий, - сказав граф хлопцеві, що увійшов до шанобливого чоловіка. – Принеси ти мені… – він замислився. - Так, 700 рублів, так. Та дивись, таких рваних і брудних, як того разу, не приноси, а добрих для графині.
- Так, Митенько, будь ласка, щоб чистенькі, - сказала графиня, сумно зітхаючи.
- Ваше сіятельство, коли накажете доставити? – сказав Мітенька. — Дозвольте знати, що… Втім, не будьте турбуватися, — додав він, помітивши, як граф уже почав важко і часто дихати, що завжди було ознакою гніву, що починався. - Я було й забув... Зараз накажете доставити?
- Так, так, то те, принеси. Ось графині віддай.
— Якесь золото в мене цей Мітенька, — додав граф усміхаючись, коли молодий чоловік вийшов. – Нема того, щоб не можна. Я ж цього ненавиджу. Все можна.
- Ах, гроші, графе, гроші, скільки від них горя на світі! - Сказала графиня. – А ці гроші мені дуже потрібні.
- Ви, графинюшка, мотовка відома, - промовив граф і, поцілувавши в дружини руку, знову пішов до кабінету.

(Ілюстрації вид. "Детгіз", 1960 р., художник Є.Галея)

Історія створення

«Пригоди Чіполліно» було створено Джанні Родарі 1951 року. Казка почала користуватися великою популярністю у радянських читачів, які з нею познайомилися в 1953 році, коли вийшов російський переклад твору. Кажуть, що творіння італійського письменника-комуніста здобуло популярність у СРСР завдяки старанням Самуїла Маршака, який всіляко заступався Джанні Родарі. Адже саме йому належать і переклади поезій Родарі. Так і в цьому випадку: «Пригоди Чіполліно» російською мовою вийшла за редакцією того самого Маршака.

У 50-х роках 20 століття СРСР серед дітей і дорослих користувався популярністю журнал «Веселі картинки». Головними його героями були Незнайко, Буратіно та інші герої відомих на той час радянських казок. Незабаром до їхніх лав успішно «влився» і Чиполліно. А за п'ять років на екрани вийшов і мультфільм з однойменною назвою, який не втратив своєї актуальності і сьогодні. Образи героїв вдало обігралися режисером Борисом Дежкіним.

У 1973 році з'явилася екранна версія фільму «Пригоди Чіполліно». Джанні Родарі тут також знайшлася роль: його самого, письменника-казкаря. До речі, багато десятиліть казка входила до обов'язкової програми вивчення для школярів.

Опис твору. Головні герої

Напрямок твору - соціальна казка, в якій піднімається ціла низка проблем. Складається з 29 розділів, епілогу та «Пісень» героїв.

Основний сюжет

Чиполліно, ключовий герой твору, розгнівав грізного сеньйора Помідора. Батько хлопчика випадково настає на ногу пана Лимона. І одразу потрапляє до в'язниці. Перед Чиполліним стоїть завдання: виручити батька. Йому на допомогу приходять друзі.

У цей же час у містечку назрівають нові проблеми: сеньйор Помідор вирішує зруйнувати будинок Гарбуза, який, як виявляється, збудовано на панській території. Чіполліно з приятелями допомагає мешканцям подолати чванливих графинь Вишеньок, злого пана Лимона та противного сеньйора Помідора.

Психологічна характеристика головних героїв, особистість, характер, їхнє місце у творі

У «Пригоди Чиполліно» зайняті такі герої:

• Чиполліне- Хлопчик-цибулина. Сміливий, добрий, харизматичний.
• Чіполлоне- Батько Чиполліно. Заарештовано: він здійснив «замах» на імператора країни, принца Лимона, наступивши на мозоль.
• Принц Лимон- Злий правитель «фруктово-овочевої» країни.
• Графіні Вишеньки— неприємні тітоньки, господині села, де мешкають друзі Чіполліне.
• Сеньйор Помідор- Ворог Чиполліно. У казці це домоуправитель графинь Вишеньок.
• Граф Вишенька— племінник графинь Вишеньок, який підтримує Чіполліне.
• Суниця— служниця у будинку графинь Вишеньок, подруга Чіполліно.
• Гарбуз- Старий, який проживає в маленькому будиночку. Друг Чіполліне.

Також у казці є безліч інших героїв: подружка Редиска, адвокат Горошок, скрипаль Професор Груша, городник Лук Порей, ганчірник Квасоля, ненажера Барон Апельсин, шантажист Герцог Мандарин, мешканці зоопарку та мешканці села.

Аналіз твору

«Пригоди Чіполліно» - це казка-алегорія, де автор спробував показати соціальну несправедливість. В образах графинь Вишеньок, сеньйора Помідора, принца Лимона висміяні італійські великі землевласники, а під образами Чиполліно та його друзів показаний простий народ.

Сам Чиполліно - це втілення лідера, за яким можуть піти інші. За підтримки друзів та однодумців з'являється можливість змінити існуючий порядок, який не влаштовує населення. Навіть серед протилежного табору можна знайти друзів, які підтримують самоповагу та інтереси звичайних людей. У творі таким героєм зображено Вишеньку — представника багатіїв, який підтримує простий народ.

«Пригоди Чиполліно» – це казка не лише для дітей. Швидше навіть для підлітків та дорослих. Вона вчить: не можна терпіти несправедливість та вірити казковим обіцянкам. Навіть у суспільстві є поділ на соціальні верстви. Але людяність, взаємодопомога, справедливість, добро, можливість з гідністю виходити з будь-яких ситуацій існує поза часом.